Щодо виплати військовослужбовцям надбавки, одноразової грошової винагороди та реалізацію права військовослужбовця на отримання грошової допомоги для оздоровлення - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адмінстративного суду у справі №200/5127/22 сфомулював правову позицію щодо виплати військовослужбовцям надбавки, одноразової грошової винагороди та реалізацію права військовослужбовця на отримання грошової допомоги для оздоровлення.

За обставинами справи у грудні 2022 року мати загиблого військовослужбовця звернулась з позовом про визнання протиправною бездіяльність військової частини та зобов`язання військової частини внести зміни до наказу командира військової частини (по стройовій частині) щодо загиблого військовослужбовця, зокрема, в частині виплати сім`ї загиблого надбавки за особливості проходження служби в розмірі 84,5%, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 - 2022 роки у розмірі місячного грошового забезпечення за кожен рік, допомоги на оздоровлення за 2021 та 2022 роки у розмірі місячного грошового забезпечення за кожен рік з урахуванням вже виплачених сум.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні зазначених позовних вимог, з цим рішенням погодився суд апеляційної інстанції.

КАС ВС, переглядаючи судові рішення у цій справі за касаційною скаргою позивачки у січні 2026 року, скасував рішення судів попередніх інстанцій та:

визнав протиправною бездіяльність військової частини, яка полягає у непризначенні у наказі командира військової частини (по стройовій частині) до виплати сім`ї загиблого військовослужбовця одноразового додаткового виду грошового забезпечення, передбаченого підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зобов`язав військову частину внести зміни до наказу командира військової частини (по стройовій частині) щодо загиблого військовослужбовця в частині виплати сім`ї загиблого матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення та виплатити указану суму;

щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини, яка полягає у непризначенні у наказі командира військової частини (по стройовій частині) до виплати сім`ї загиблого військовослужбовця надбавки за особливості проходження служби в належному розмірі, передбаченої пунктом 1 Розділу VI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, а також одноразового додаткового виду грошового забезпечення військовослужбовця , передбаченого підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та зобов`язання військової частини внести зміни до наказу командира військової частини (по стройовій частині) щодо загиблого військовослужбовця в частині виплати сім`ї загиблого надбавки за особливості проходження служби в розмірі 84,5% з 22.06.2021 до дня загибелі, допомоги на оздоровлення за 2021 рік у розмірі місячного грошового забезпечення та виплатити указану суму - направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

КАС ВС вказав, що наказом МОУ № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік» (Наказ №30) встановлено, що виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав, зокрема: смерті військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків.

Наказом № 30 визначено розмір матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань - місячне грошове забезпечення - у разі смерті військовослужбовця.

За таких умов зрозуміло, що військовослужбовець не може написати рапорт про виплату йому місячного грошового забезпечення у разі його смерті.

Отже, смерть військовослужбовця - це окрема обставина, що визначена Наказом № 30, як підстава для виплати грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

За цих обставин висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині вимог не відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

КАС ВС також вказав, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову в частині внесення змін до наказу та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виходили з того, що солдат, син позивачки, з відповідним рапортом про надання йому відпустки та виплати грошової допомоги для оздоровлення у 2021 році до командування військової частини не звертався, а отже, не скористався своїм правом, що виключає можливість виплати грошової допомоги для оздоровлення у 2021 році сім`ї загиблого.

Проте такий висновок судів попередніх інстанцій Верховний Суд уважає передчасним і необґрунтованим, з огляду на таке.

Частиною першою статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, зокрема, допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Аналогічне положення міститься в пункті 1 розділу XXIII Порядку №?260, затвердженого згідно із цією Постановою.

У зазначених положеннях не встановлено вимог щодо мінімального строку проходження служби в календарному році або інших обмежень, які б унеможливлювали реалізацію права на отримання зазначеної грошової допомоги.

При цьому пунктом 2 розділу XXIII Порядку № 260 обумовлено, що грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у випадку:

вибуття у щорічну основну відпустку повної тривалості;

вибуття у другу частину такої відпустки (у тому числі за попередні роки);

або подання рапорту про надання грошової допомоги для оздоровлення без фактичного вибуття у відпустку - протягом поточного року - на підставі наказу командира військової частини.

Таким чином, реалізація права на отримання грошової допомоги для оздоровлення потребує вчинення активних дій з боку військовослужбовця - вибуття у відпустку чи подання рапорту про надання грошової допомоги на оздоровлення протягом відповідного календарного року, у якому особа має право на щорічну відпустку. Натомість виникнення самого права на отримання цієї допомоги є похідним від наявності права на щорічну основну відпустку у відповідному році.

КАС ВС також встановив неповноту дослідження судом першої інстанції доказів та обставин справи щодо позовних вимог, які стосуються внесення змін до наказу командира військової частини (по стройовій частині) щодо загиблого військовослужбовця та виплати сім`ї загиблого надбавки за особливості проходження служби в розмірі 84,5% з 22.06.2021 до дня загибелі.

З повним текстом грунтовної постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.

"Українське право" звертає увагу, що порушене право членів сім'ї загиблого військовослужбовця залишається без відповідного судового захисту та не відновлене упродовж більше трьох років, що є наслідком об'єктивних причин фактичного стану розгляду справ в адміністративних судах і невжиття заходів щодо створення військових судів, як спеціалізованих судів для ефективного судового захисту прав, законних інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей в умовах збройного конфлікту.