Щодо визначення розміру істотної шкоди при кваліфікації діяння за ст. 367 КК - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 348/1208/16-к сформулював правову позицію щодо визначення розміру істотної шкоди при кваліфікації за ст. 367 КК і необхідність урахування цільового призначення майна та його фактичної вартості.

ККС ВС у цій справі задовольнив касаційні скарги частково, скасував рішення апеляційного суду, призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції та вказав, що за правилами п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України обов'язок слідчого або прокурора забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків виникає, зокрема, у разі, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документа, що підтверджує розмір такої шкоди.

Водночас обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України»; по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми (постанова об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18).

Імперативність ч. 2 ст. 242 КПК України не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов'язана, незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, забезпечити проведення експертизи.

Невизначення у спосіб, передбачений КПК України розміру відповідної шкоди, у цьому кримінальному провадженні прямо впливає на правову кваліфікацію дій засудженої, оскільки ч. 1 ст. 367 КК України, за якою її засуджено, передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, якщо завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.