Відсутність в апеляційній скарзі певних доводів сторони кримінального процесу, викладення доводів у незрозумілий спосіб не є підставою для її повернення - ККС
· 21:11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №373/2508/14-к сформулював правовий висновок щодо підстав повернення апеляційної скарги стороні кримінального процесу, якщо у скарзі не зазначені певні доводи або ж вони викладені у незрозумілий спосіб.
ККС ВС вказав, що питання про формулювання своїх вимог перед судом апеляційної інстанції та їх обґрунтування належить до повноважень сторони кримінального процесу і може бути уточнене нею під час апеляційного розгляду кримінального провадження з урахуванням положень статей 403, 407 КПК, а тому не може тлумачитися як істотний недолік апеляційної скарги і бути підставою для її повернення.
Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 квітня 2019 року (справа № 752/14188/16-к, провадження № 51-3697км18), при визначенні того, чи виконала особа, яка подає скаргу, вимоги ст. 396 КПК, апеляційний суд має враховувати вимоги статей 22 та 26 КПК, які передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами.
Той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних доводів чи зазначила їх в такий спосіб, що апеляційний суд із тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачає їх безпідставність, за приписами КПК не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених статтями 396 та 399 КПК.
ККС ВС вказав, що питання про формулювання своїх вимог перед судом апеляційної інстанції та їх обґрунтування належить до повноважень сторони кримінального процесу і може бути уточнене нею під час апеляційного розгляду кримінального провадження з урахуванням положень статей 403, 407 КПК, а тому не може тлумачитися як істотний недолік апеляційної скарги і бути підставою для її повернення.
Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 квітня 2019 року (справа № 752/14188/16-к, провадження № 51-3697км18), при визначенні того, чи виконала особа, яка подає скаргу, вимоги ст. 396 КПК, апеляційний суд має враховувати вимоги статей 22 та 26 КПК, які передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами.
Той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних доводів чи зазначила їх в такий спосіб, що апеляційний суд із тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачає їх безпідставність, за приписами КПК не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених статтями 396 та 399 КПК.
Те, які саме питання сторона кримінального процесу виносить на розгляд суду, а також про постановлення якого рішення ставить вимогу, відноситься до її дискреційних повноважень, і використання цих повноважень на власний розсуд особи, яка подає апеляційну скаргу, не може розцінюватись як такий недолік апеляційної скарги, який є підставою для її повернення.
Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.
З повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.
Поділитись:
