Вітчим дитини з інвалідністю немає права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/17962/23 виснував правову позицію щодо права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації вітчима дитини з інвалідністю до 18 років.

КАС вказав, що відповідно до абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Визначальними для вирішення цього публічно-правового спору є встановлення факту виховання особою дитини з інвалідністю віком до 18 років.

В аспекті встановлених обставин судами попередніх інстанцій колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини першої та другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

КАС дійшов висновку, що оскільки обов`язок по вихованню дитини з інвалідністю приписами частини другої статті 157 СК України покладено на її батька, а відповідно до частини першої статті 260 СК України вітчим реалізовує таке право на добровільних засадах, відсутні обґрунтовані підстави вважати, що на позивача, за обставин цієї справи, розповсюджуються положення абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.

Натомість у спірних правовідносинах позивач, яким є вітчим дитини з інвалідністю, звертаючись до ТЦК і СП із заявами про відстрочку, не надав належних доказів наявності правових підстав застосування до нього абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ.

З повним текстом постанови КАС ВC можна ознайомитися за цим посиланням.