Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні судом будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 127/16102/23 виснував правову позицію стосовно врахування судом погашеної або знятої судимості, у тому числі щодо кваліфікації діяння як повторного..

Засуджений відбув покарання, призначене попереднім вироком за ч. 1 ст. 309 КК України, шляхом сплати штрафу та був знятий органом з питань пробації з обліку, однак протягом року вчинив нове кримінальне правопорушення, яке кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України за кваліфікуючою ознакою «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею». Вказана кваліфікація діяння підтверджена судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.

ККС ВС змінив рішення судів попередніх інстанцій та вказав, що припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.

Кваліфікуюча ознака, передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, – «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», уособлює собою ознаки як спеціальної повторності, пов’язаної з попереднім засудженням особи, так і спеціального рецидиву кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 32 та ст. 34 КК України погашення попередньої судимості за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, вказує на відсутність зазначеної кваліфікуючої ознаки.

З повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.