ВС вказав, що необхідно встановити при визнанні недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника

Особа звернулась до суду з позовом про визнання договорів дарування недійсними. Позивач зазначала, що із відкритих джерел їй стало відомо, що боржник за договором позики уклав договори дарування зі своєю дружиною, за якими здійснив відчуження шести земельних ділянок. Укладаючи договори дарування, особа був обізнаний про наявність у нього невиконаного грошового зобов`язання за договором позики. Тому договори дарування укладені без наміру створення правових наслідків, з метою уникнути цивільно-правової відповідальності за борговим зобов`язанням перед позивачем та спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно. Оспорювані договори дарування є фіктивними, оскільки їх сторони не мали на меті реального настання обумовлених ними правових наслідків.

Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду судові рішення скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій відповідач зазначала, що у боржника наявне інше вартісне майно, зокрема земельні ділянки, площами 3, 53 га, 4, 556 га, 5, 37 га, житловий будинок, загальною площею 458, 7 кв. м та земельна ділянка за цією ж адресою. На підтвердження зазначених обставин відповідач надала відповідні докази, однак суди не надали їм оцінку та не встановили, чи наявне у боржника інше нерухоме майно, за рахунок якого позивач мала би змогу повністю задовольнити свої вимоги до боржника у разі невиконання ним боргового зобов`язання.

ВС зауважив, що за умови встановлення факту наявності у боржника іншого майна, за рахунок якого кредитор не позбавляється можливості задовольнити свої вимоги, не можна стверджувати, що його права порушені укладенням угод про відчуження майна, що не матимуть наслідком неплатоспроможність боржника (постанова від 22.12.2021 у справі № 370/2489/20).