Виселення особи з житла, в якому вона проживає тривалий час, без надання іншого житла є невиправданим втручанням у приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла - КЦС
КЦС ВС вказав, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням у приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.
При вирішенні справи про наявність передбачених законом підстав для виселення особи суд у кожній конкретній справі, виходячи із принципу верховенства права, повинен провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, а й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.
КЦС ВС скасував рішення апеляційного суду у цій справі та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.
З постановою КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.
Читайте також
—
Щодо поняття прогулу та робочого місця працівника для цілей звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - КЦС
Судова практика Касаційного адміністративного суду в огляді Верховного Суду за березень 2026 року
Щодо юрисдикції справ про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги - ВП ВС