Збереження місця роботи та посади поширюється на всіх мобілізованих працівників незалежно від виду трудового договору - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №752/13502/22 сформулював правову позицію про гарантії збереження місця роботи та посади, передбачені статтею 119 КЗпП України та Законом про військовий обов'язок усіх мобілізованих працівників незалежно від виду трудового договору.

КЦС ВС у цій справі скасував рішення апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову та вказав, що закон не встановлює винятків чи особливих умов застосування гарантій, передбачених частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною третьою статті 119 КЗпП України, залежно від умов трудового договору, зокрема і строку його дії.

Такі гарантії щодо збереження місця роботи і посади не поширюються лише на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився (частина п`ята статті 119 КЗпП України).

Звільнення працівників, з якими роботодавцем було укладено строкові трудові договори і які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є можливим не раніше дня закінчення дії особливого періоду або дня фактичного звільнення з військової служби.

З повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.