Збіг позивача та директора відповідача в одній особі, не спростовує можливості наявності корпоративного спору щодо рішень в період, коли підписантом відповідача був не позивач - КГС
КГС ВС залишив у силі рішення апеляційного суду у цій справі та вказав, що оскільки та обставина, що позивач та керівник відповідача є однією особою, не свідчить про суперечливість дій такої особи з огляду на те, що в судовому процесі така особа виступає в статусі позивача як фізична особа, а в статусі відповідача діє як представник юридичної особи та вчиняє дії в межах прав та обов`язків відповідача, як юридичної особи.
Крім того, збіг позивача та директора відповідача в одній особі, не спростовує можливості наявності між учасниками цієї справи корпоративного спору щодо прийнятих відповідачем рішень в період, коли підписантом відповідача був не позивач, як керівник відповідача. Саме цей період (коли рішення від імені відповідача підписувались не позивачем) і входить до предмету дослідження у цій справі.
Отже, доводи скаржника про наявність в діях позивача ознак суперечливої поведінки та зловживання процесуальними правами не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, що виключає необхідність формування судом касаційної інстанції висновків щодо застосування статей 3, 13 Цивільного кодексу України та статей 2, 13, частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, які просить зробити скаржник.
КГС ВС зазначив про те, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, з дотриманням наведених вище норм матеріального і процесуального права.
КГС ВС виснував, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини «штучності позову» та, врахувавши те, що самі лише припущення, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не можуть однозначно свідчити про наявність ознак завідомо безпідставного та штучного позову у цій справі, правильно зазначив про те, що в даному випадку визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами в розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишення у зв`язку з цим позовної заяви без розгляду є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності.З повним текстом постанови КГС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
