За повідомленням прес-центру НАБУ, у 72 кримінальних провадженнях, в межах яких детективи НАБУ розслідують факти внесення недостовірних відомостей до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, недекларування активів суддями або народними депутатами України стосується кожне друге. Дані оприлюднені у Звіті про діяльність НАБУ за І півріччя 2018 року.
Станом на 30.06.2018 про підозру у вчиненні відповідного злочину (ст. 366-1 Кримінального кодексу України) загалом повідомлено двом особам. Щодо ще п’яти посадовців розслідування завершено — справи скеровано до суду. І серед обвинувачених за цією статтею — судді та голова Державної аудиторської служби.
Розслідування справ, розпочатих за ст.366-1 КК України, потребує здійснення великого обсягу слідчих дій. Детективи обмежені в застосуванні інструментів для збору інформації (в тому числі – проведенні негласних слідчих (розшукових) дій), оскільки відповідний злочин, згідно з КК України, не є тяжким або особливо тяжким. А треті особи, на яких, за даними розслідувань, нерідко оформлюють майно декларанти, майже ніколи не йдуть на співпрацю зі слідством. Взнаки дається й відсутність судової практики розгляду справ за ст.366-1 КК України.
Певним чином, можна зауважити, що на розслідування злочинів за цією статтею впливає і рівень співпраці з Національним агентством із питань запобігання корупції (НАЗК). До відома: із 39 запитів, скерованих детективами до НАЗК про проведення повної перевірки стосовно особи-декларанта, відповіді отримано – всього на 8.
Підкреслено: НАБУ досі не має повного доступу до реєстру е-декларацій
Застереження: відповідно до частини першої статті 62 Конституції України, особу вважають невинуватою у вчиненні злочину і не можуть піддати кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.