Черкес Марко Юхимович
Марко Черкес – автор підручника «Міжнародне право», що витримав уже десять видань російською і українською мовами. Підручник мав нову концептуальну основу, в ньому відображено структуру, ключові поняття і особливості міжнародного права. Одночасно автор відійшов від звичайних схем викладу матеріалу і висловив свою думку щодо актуальних проблем міжнародного права. Черкесом були підготовлені і видані методичні вказівки з багатьох дисциплін міжнародно-правового циклу.
Марко Юхимович Черкес народився 24 листопада 1930 р. в м. Одесі в родині службовців. У роки війни з матір'ю перебував в евакуації у Ташкенті. У 1948 р. закінчив Одеську середню школу № 57 та вступив на юридичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова.
У 1953 р. М. Ю. Черкес був направлений за розподілом до Дніпропетровської колегії адвокатів, у якій проходив стажування упродовж півтора року. У 1954 р. він був направлений у м. Кривий Ріг, де займався адвокатською практикою протягом семи років.
У 1960 р. Марк Юхимович був переведений в Одеську колегію адвокатів і до 1968 року працював адвокатом у смт. Іванівка Одеської області. У складі Одеської колегії адвокатів М. Е. Черкес перебував і працював до 1979 р.
Водночас з 1968 р. М. Ю. Черкес займався науковою і викладацькою діяльністю, працював викладачем кафедри державного і адміністративного права юридичного факультету Одеського державного університету імені
І. І. Мечникова.
У 1973 р. ним була захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Контрольна діяльність представницьких органів державної влади Польської Народної Республіки». Науковим керівником дисертаційної роботи був відомий науковець доктор юридичних наук, професор М. А. Нудель.
З 1998 року по 2010 рік М. Ю. Черкес - завідувач кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Одеської державної юридичної академії, нині – Національного університету «Одеська юридична академія».
З ініціативи Марка Юхимовича у стінах Одеської національної юридичної академії відбулася 23 квітня 2004 р. одна з перших конференцій, присвячених осмисленню змін, що відбуваються в міжнародному праві: «Міжнародне право після 11 вересня 2001 року».
Безпосередньо М. Ю. Черкес і його учні розробили актуальні проблеми теорії і філософії міжнародного права, права збройних конфліктів, міжнародного кримінального права, морського й екологічного права, імплементації європейських стандартів у сфері прав людини, міжнародно-правової протидії тероризму, правосуб’єктності та діяльності транснаціональних компаній, міжнародного приватного права.
Розглядаючи проблему співвідношення міжнародного і національного права, М. Ю. Черкес порушує питання про суперечність між внутрішнім законодавством і міжнародним договором з погляду ієрархічної підпорядкованості, обгрунтовує низку цікавих і важливих висновків стосовно того, що: позарецепційна імплементація норм міжнародного права реалізується або шляхом відсилання, або визнання, частіше судового; при позарецепційній трансформації норма міжнародного права не стає нормою внутрішньодержавного, і такого роду трансформація не є правотворчим актом; надання нормі міжнародного права статусу національного права означає надання їй певної незалежності від міжнародно-правового акту, що став її джерелом; не тільки міжнародні договори України внаслідок окремих законодавчих актів, але через генеральне визнання загальновизнані норми міжнародного права мають пріоритет над внутрішньодержавним (національним) правом України.
М. Ю. Черкес одним із перших у вітчизняній науці провів комплексне дослідження публічних і приватноправових аспектів функціонування Інтернету. Учений розглядав питання впливу Інтернету на реалізацію прав і свобод; міжнародно-правового регулювання захисту інтелектуальної власності й суміжних прав; свободи інформації й обмеження її поширення в Інтернеті; співвідношення Інтернету і засобів масової інформації, Інтернету і політичної демократії.
Досліджуючи питання співвідношення морського права і міжнародного морського права, М. Ю. Черкес зазначає, що збіг змісту цих галузей є результатом відповідності національного права міжнародному, а переважне число норм морського права встановлені державою внаслідок того, що вони засновані на нормах міжнародного морського права, і лише незначна частина норм національного морського права має самостійний характер.
М. Ю. Черкес обґрунтував зміну сутності сучасного міжнародного права і запропонував як дату відліку використовувати події 11 вересня 2001 р. Як зазначив учений, «звичайно, саме поняття “сучасне” заперечує стагнацію, означає прив’язку його щоразу до нового світопорядку, що встановлюється відповідним, завжди для свого часу, сучасним поколінням. І якщо для нинішнього потрібно якийсь новий критерій, нова точка відліку, то, як уявляється, трагічна дата 11 вересня є найбільш прийнятною». Учений звернув увагу на негативні тенденції в міжнародному праві: «Сучасне міжнародне право стоїть на порозі руху назад у результаті деструктивного, руйнівного впливу міжнародного тероризму». На думку дослідника, необхідно відмовитися від ряду постулатів, положень міжнародного права, які в умовах міжнародного тероризму стють неефективними і підривають основи міжнародного правопорядку. Учений зробив висновки про те, що рішення про визнання державного режиму терористичним має право приймати Генеральна Асамблея ООН на підставі п. 2 ст. 11 Статуту чи Рада Безпеки на підставі ст. 39 Статуту ООН; а також відстоював право на превентивну війну з державами, які підтримують міжнародні терористичні організації.
Досліджуючи питання використання сили в міжнародних відносинах, М. Черкес звертає увагу на те, що в процесі розвитку міжнародного права відбувалося постійне збільшення жорсткості принципу заборони застосування сили при одночасній лібералізації практики його застосування, розширенні сфери припустимого застосування сили. Учений дослідив генезис нормативного закріплення в міжнародному праві заборони застосування сили, проаналізував заборону застосування сили, закріплену у Статуті ООН, і роль ООН у реалізації цього принципу, охарактеризував умови легального застосування сили і, що особливо цікаво, розглянув проблему самооборони як форми боротьби з тероризмом.
Так, у зв’язку з терористичним актом 11 вересня 2001 р. вчений дослідив питання тлумачення права на самооборону, зокрема, чи має держава право на самооборону, якщо терористичний акт скоєний не державою, а терористичною організацією, і ступінь інтенсивності такого терористичного акту, що обґрунтовує силові дії держави.
(Бібліографія наукових праць за час після 1999 року. Международное и внутригосударственное право : проблемы взаимодействия // Актуальні проблеми держави та права. – 1999. – Вип. 6, ч. 1; Трансграничне проблемы интернета и Украина (возможности адаптации) // Проблеми входження України до європейського правового простору : монографія. – О., 1999; О соотношении морскогоправа и международного морского права // Торговоре мореплавание. – 1999. – № 1; О соотношении международного и внутригосударственного права // Актуальні проблеми політики. – 1999. – Вип. 6-7; Суверенитет государства и охрана морских пространств // Торговое мореплавание. – 2000. – № 1; Международно правовое регулирование труда в Интернете // Актуальні проблеми держави та права. – 2000. – Вип. 9; Интернет и политическая демократия // Актуальні проблеми політики. – 2001. –Вип. 10-11; Международное право после 11 сентября 2001 года // Международное право после 11 сентября 2001 года. – О. : Фенікс, 2004; Международно-правовое обеспечение борьбы с терроризмом: Информационная составляющая терроризма // Соціально-правові аспекти тероризму : монографія. –О. : Фенікс, 2003; О понятии «современное международное право» // Митна справа. – 2005. – № 6; Міжнародний договір в системі права Німеччини і Польщі // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України. – К. : Юстиніан, 2006; Использование силы в международных отношениях // Альманах международного права. – 2009. – Вып. 1).
М. Ю. Черкес був членом Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія», членом Президентської ради Української асоціації міжнародного права, входив до редколегій «Українського щорічника міжнародного права», «Альманаху міжнародного права».
кандидат юридичних наук, доцент Т. Р. Короткий,
кандидат юридичних наук Н. В. Хендель
