Як поінформував заступник Міністра юстиції, гуманізація кримінального судочинства, розвантаження установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, забезпечення постійного контролю за поведінкою правопорушників без утримання їх у місцях ізоляції, економія коштів платників податків – основна мета запровадження електронного моніторингу в Україні. Зокрема, це передбачено в Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Світовий досвід використання електронного моніторингу свідчить про його перманентний характер, адже у світі щодня виносять тисячі судових рішень щодо застосування електронного нагляду.

Нині, як наголосив Денис Чернишов, електронний моніторинг у різних країнах світу використовується у трьох формах: без ув’язнення в установу виконання покарань; вид покарання, альтернативне короткому терміну ув’язнення; як обов’язок, що застосовується до правопорушника з низьким рівнем вчинення повторного кримінального правопорушення, звільненого від відбування покарання з випробуванням.

«Ми повинні розглядати електронний моніторинг як засіб контролю в умовах пробації, його необхідно поєднувати з іншими заходами, метою яких є виправлення особи. Адже зменшення вироків, які передбачають позбавлення волі, одночасно з ефективним контролем підозрюваних і правопорушників, допомагає зменшити кількість повторних правопорушень», – наголосив заступник Міністра.

Запровадження електронного моніторингу, як наголосив Денис Чернишов, зумовлено прагненням зменшити кількість правопорушників в установах виконання покарань, необхідністю ефективного застосування альтернативних видів покарань для правопорушників, сприяння поступовому переходу від життя у в'язниці до життя в умовах свободи для правопорушника, а також економії бюджетних коштів.

«Застосування засобів електронного моніторингу є одним із найбільш перспективних напрямів удосконалення систем кримінальної юстиції не лише багатьох країн світу, а й України на фоні завдань, визначених Угодою про асоціацію України з ЄС», – резюмував Денис Чернишов.