КСУ продовжить розгляд справ про українську мову та вклади фізосіб

Третього листопада Велика палата Конституційного Суду України продовжить розгляд справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо конституційності Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це йдеться у порядку денному КСУ.
Також у порядку денному – розгляд справи за конституційним поданням 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України. Мова йде про слова «гідних умов».
Депутати просять розтлумачити, які умови життя людини слід вважати гідними з урахуванням соціальної спрямованості економіки держави, а також що є показником гідних умов життя в аспекті головного обов’язку держави утверджувати і забезпечувати права та свободи людини і громадянина.
Окрім того, КСУ розгляне справу щодо відповідності Конституції України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Пленарні засідання у цих справах будуть закриті.
Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо визнання неконституційними окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України.
Суд визнав вплив Національного агентства з питань запобігання корупції, як органу виконавчої влади, на суди (як органи судової влади) є неконституційним. Тому суд скасував усі ключові антикорупційні повноваження НАЗК (причому щодо усіх чиновників, не лише суддів): перевірки е-декларацій, моніторингу способу життя декларантів і встановлення своєчасності подання декларацій
Також КСУ зобов’язав Нацагентство закрити доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що було і зроблено.
Окрім того, суд вказав, що кримінальна відповідальність за декларування недостовірних відомостей є надмірною, і скасував її.
29 жовтня 2020 року Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради України проєкт Закону № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».
На думку президента це рішення КСУ є нікчемним, тобто таким, що не створює правових наслідків і прийнято суддями Конституційного Суду в умовах реального конфлікту інтересів.
Законопроєкт передбачає припинення повноваження складу КСУ, а також відновлення дії Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України у редакції, що діяла до прийняття КСУ вище згаданого рішення.
Повноваження складу КСУ припиняються з дня набрання чинності цим Законом.
Окрім того, народні депутати мають невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу Конституційного Суду.
Зеленський додав у пояснювальній записці, що прийняття рішення не було належно обгрунтовано та істотно виходить за межі конституційного подання, за яким було визнано неконституційними відповідні положення. Конституційний Суд України шляхом маніпуляцій вдався до ухвалення рішення, додав він.
«Відтак існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права конституційними органами, усунути загрозу для національної безпеки України та забезпечити дотримання принципу верховенства права, встановленого Конституцією України», – йдеться у пояснювальній записці.
Окрім того, 29 жовтня Президент підписав Указ № 477/220 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 жовтня 2020 року «Про вжиття заходів для відновлення нормативно-правового регулювання діяльності антикорупційних органів та довіри до конституційного судочинства», яким увів у дію рішення, ухвалене на терміновому засіданні РНБО того ж дня.
Указ зобов’язав Кабінет Міністрів України забезпечити роботу реєстру е-декларацій. Станом на 30 жовтня доступ до реєстру на виконання урядового розпорядження поновлено.
Додамо, згідно з Конституцією України Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі:
1) закінчення строку його повноважень;
2) досягнення ним сімдесяти років;
3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;
4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;
6) смерті судді Конституційного Суду України.
Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є:
1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
2) порушення ним вимог щодо несумісності;
3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;
4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу (12 з 18).
Інших варіантів Основний Закон не передбачає.
Заступник голови ЦВК Андрій Магера відкрито називає проєкт президента неконституційним. «Законопроєкт президента не має жодного відношення до конституційності. Повноваження судді КС припиняються за чіткими підставами, визначеними Конституцією», – наполягає Магера.
У свою чергу голова Конституційного суду України Олександр Тупицький під час брифінгу зазначив, що вбачає в президентському законопроєкті «ознаки конституційного перевороту».
Представник Президента України в КСУ, народний депутат Федір Веніславський заявив, що рішення КСУ від 27 жовтня «становить безпосередню і пряму загрозу національній безпеці України».
За його словами, щоб усунути ці загрози національній безпеці держави, легітимних правових механізмів немає.
«Тому було прийнято політико-правове рішення ініціювати законопроект, який передбачає, що рішення КСУ ухвалено в умовах реального конфлікту інтересів, у власних інтересах суддів КСУ, є юридично нікчемним і втрачає чинність з моменту ухвалення закону. А повноваження складу КСУ, який допустив ухвалення рішення з системним, грубим порушенням норм суддівської етики, норм закону та Конституції, мають бути достроково припинені», – додав Веніславський.
Додамо, суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко написав заяву про відставку перед початком розгляду справи про е-декларування.
Читайте також
—
Щодо юрисдикції справ про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги - ВП ВС

Заява на грошову компенсацію “Пакунка малюка” через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України

Інформація про відсіч збройної агресії рф проти України станом на 22 квітня 2026 року
