Медіація: цивільно-правовий аспект

Верховний Суд пропонує для ознайомлення та використання підготовлений суддею ВС Євгеном Синельниковим аналітичний огляд "Деякі аспекти медіації".

Медіація може бути корисною у багатьох спорах, а особливо тих, що чутливі до збереження стосунків у майбутньому і ризиків репутаційних втрат (сімейних, комерційних, трудових тощо); вона може бути застосована на будь-якій стадії вирішення спору (конфлікту) (ухвала ВС від 28.11.2023 року у справі № 465/6496/19).

МЕДІАЦІЯ – позасудова (одна із видів ADR) добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.

Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Переваги: Судді мають найвищий рівень зацікавленості у медіації, оскільки вона дозволить економити час, який вони витрачають на судові слухання, знімати конфліктність. Сторони не несуть додаткових витрат. Сторони не несуть ризиків, пов’язаних зі строками позовної давності у зв’язку з тим, що процедура проводиться після подачі позову в суд.

Складнощі: Не всі судді можуть бути зацікавленими або мати здібності до врегулювання спорів у такий спосіб. Брак суддівських кадрів. Існують ризики маніпуляції з незафіксованими приватними зустрічами між сторонами та суддею та ризики зловживання процедурою сторонами з метою заміни судді у разі відсутності підстав для його відводу, затягування розгляду справи.

З повним текстом огляду про медіацію, який УП рекомендує читачам, можна ознайомитись за цим посиланням.