Мін'юст про недійсність заповіту

Мін'юст нагадує, що Цивільний кодекс України розрізняє два види недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.

Нікчемним є заповіт, який складено особою, що не мала права його складати, або який оформлено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Зазначається, що недійсність такого заповіту встановлюється без звернення до суду — нотаріус самостійно відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі виявлення порушення. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом щодо оскарження його дій.

Нікчемними можуть бути визнані, зокрема, такі заповіти:

- без необхідних реквізитів — підписів, печаток, дати тощо;

- складені фізичною особою без повної цивільної дієздатності;

- вчинені через представника;

- посвідчені особами, які не мали на це повноважень;

- посвідчені без обов’язкової присутності свідків;

- секретні заповіти, посвідчені з порушенням вимог;

- щодо майна, охопленого спадковим договором, за умови, що на момент відкриття спадщини договір діяв;

- посвідчені на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Оспорюваним є заповіт, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду — якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

До обставин, які можуть свідчити про невільне волевиявлення, належать:

- заповідач не усвідомлював значення своїх дій або не міг ними керувати;

- заповіт був складений під впливом обману, погроз, насильства або у вкрай складних життєвих обставинах;

- оформлення заповіту було вимушеним.

У таких випадках суд, на підставі позову заінтересованої особи, може визнати заповіт повністю або частково недійсним.

Обов’язкова частка у спадщині

Чинне цивільне законодавство не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування певне коло осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо ці особи не враховані в заповіті, суд може частково або повністю визнати заповіт недійсним.

До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать:

- малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

- непрацездатна вдова або вдівець;

- непрацездатні батьки.

Ці особи мають право успадкувати половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Їхнє право виникає незалежно від змісту заповіту і діє на момент відкриття спадщини.


Подати позов про визнання заповіту недійсним може особа, права та інтереси якої порушено, наприклад, спадкоємці за законом; спадкоємці за іншим заповітом; особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині; особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.

Позов може бути подано лише після смерті заповідача, який розглядається судом за місцем відкриття спадщини.