Нотаріуси назвали ризики законопроєктів про третейські суди

Президент Нотаріальної палати України Володимир Марченко взяв участь в обговорення у Верховній Раді України законопроєктів про вдосконалення порядку діяльності третейських судів, – № 3045-1, № 3411 та № 3460.

Марченко наголосив на неприпустимих ризиках, що закладені в обговорюваних законопроектах, та необхідності попередження прийняття законів, які містять рейдерські чинники.

Голова Комісії НПУ з аналітично-методичного забезпечення нотаріальної діяльності Інна Бернацька повідомила, що нотаріальна спільнота завжди уважно вивчає подібні ініціативи з точки зору забезпечення, захисту прав та свобод громадян. Наприклад, коли передавались повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухомість комунальним підприємствам, нотаріат не був почутий, і в результаті, на жаль, було заподіяно шкоду державі та громадянам.

Вона зазначила, що НПУ здійснила правовий аналіз вищевказаних законопроектів та вбачає невідповідність їх змісту тій меті, що зазначається у пояснювальних записках.

Так, відновлення довіри до третейських судів не може бути забезпечено розширенням їх компетенції щодо розгляду справ у спорах щодо нерухомості, а перебільшення потреби розвитку альтернативної системи судочинства замість наведення ладу в судовій системі є незрозумілим.

Особливу увагу викликають положення законопроектів щодо відсутності обов’язкової вимоги громадянства України для третейських суддів, елементарно необхідних кваліфікаційних вимог, відповідальності, а також невиправданим є розширення компетенції.

«Україна потопає в рейдерстві, спричиненому політикою невиваженої лобістської дерегуляції, і лише починаючи з 2019 року потроху розпочато наведення ладу у даній сфері. Натомість пропонуються нові можливості для рейдерів», – зазначила Інна Бернацька.

У 2009 році на рівні керівництва держави у зв’язку з розростанням практики використання третейських судів як інструменту в незаконних та злочинних операціях з нерухомістю було прийнято рішення (Закон № 1076-VI від 05.03.2009) про виключення повноважень з розгляду спорів щодо нерухомості для третейських судів. Тому, маючи подібний досвід, незрозумілою є ініціатива повернення до старих схем.

В поточній ситуації можна прогнозувати використання третейських судів як інструменту для легалізації незаконних або частково незаконних документів забудовниками, а також потенційними покупцями земель сільськогосподарського призначення, які мають на руках мільйони «юридично брудних» розписок, нікчемних простих письмових договорів, довіреностей та заповітів.

Щодо третейських застережень у кредитних та іпотечних договорах – помилковим є бачення, що громадянами надається право вибору третейського способу врегулювання спору, адже кредитори у більшості випадків визначають умови кредитного договору, вони ж обиратимуть третейський суд, вони ж оплачуватимуть роботу третейського суду. Відповідно, сумнівною вбачається об’єктивність розгляду таких справ та можливість захисту іншої сторони, особливо у справах, у яких забезпеченням виступатиме житло, земля та інша нерухомість.

У підсумку, НПУ наголошує на необхідності суттєвого доопрацювання урядового та інших законопроєктів та неможливості розгляду їх у другому читанні в запропонованих редакціях.