Велика палата Верховного Суду визначить, яка ставка судового збору сплачується при розгляді справи про звернення стягнення на предмет застави

Велика Палата Верховного Суду вирішить питання, до яких вимог (майнових чи немайнових) належить вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена після вирішення спору про виконання основного зобов'язання.

Як повідомляє прес-служба ВС, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з існуванням різної судової практики застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет застави після вирішення спору про виконання основного зобов'язання.

Зокрема, у поданій касаційній скарзі у справі, за якою ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження, її заявник наполягає на помилковості повернення касаційної скарги Вищим господарськими судом України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, стверджуючи, що судовий збір у даній справі повинен розраховуватись за ставкою, встановленою саме як для позовних вимог немайнового характеру. За твердженнями скаржника, якщо вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави пред'явлена після вирішення спору про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості за рішенням суду і под.), то вона оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, що і має місце у цій справі.

Проте Касаційний цивільний суд скасував ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області, якими у подібних правовідносинах за аналогічного правового регулювання спір також було визнано майновим, а сплату судового збору за ставкою, встановленою для позовних вимог немайнового характеру, – помилковою.

Скасовуючи зазначені судові рішення, Касаційний цивільний суд виходив з того, що саме по собі віднесення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки до вимог майнового характеру, які оплачується судовим збором за ставками, встановленими для вимог майнового характеру, є помилковим. Оскільки майнова вимога про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості за кредитним договором) вже була вирішена судом у межах іншої справи, то при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.

Тож до яких вимог (майнових чи немайнових) належить вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена після вирішення спору про виконання основного зобов'язання, вирішить Велика палата ВС.