КСУ перевірить, чи може президент створювати регуляторні органи і призначати керівників НАБУ та ДБР

Верховна Рада включила до порядку денного і передала на розгляд Конституційного Суду України президентський проєкт Закону № 1014 про внесення змін до статті 106 Конституції України, які передбачають, що президент отримує повноваження утворювати незалежні регуляторні органи і Національне антикорупційне бюро України.

Також, відповідно до змін, президент може призначати на посади та звільняти з посад директора Антикорупційного бюро і директора Державного бюро розслідувань, а також членів регуляторних органів.

Нагадаємо, у червні 2019 року Конституційний Суд України визнав неконституційним створення президентом України Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

НКРЕКП створено Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 694. Комісію наділено статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який здійснює державну владу у визначених законом сферах.

У Рішенні КСУ констатував, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України. Уведення у дію свого рішення суд відклав до 31 грудня 2019 року.

Варто додати, що кандидати на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України визначаються комісією з проведення конкурсу. Відібрані Конкурсною комісією два або три кандидати подаються на розгляд Президенту України. Директор Державного бюро розслідувань призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до подання комісії з проведення конкурсу. Однак цих повноважень у Констиції не прописано.

Нагадаємо, порядок внесення змін до Конституції України передбачає отримання позитивного висновку Конституційного Суду України на відповідність законопроєкту статтям 157 і 158 Основного закону.

Після цього у першому читанні законопроєкт має бути схвалений простою більшістю (226 народних депутатів), а на наступній черговій сесії за ініціативу мають віддати голоси щонайменше 300 нардепів.