Найголовніше за тиждень: діє закон про фінмоніторинг, Президент підписав закон про землю, зміни до Виборчого кодексу схвалено за основу, КСУ розглядає недоторканість нардепів, законопроєкт про амністію від уряду

Набув чинності закон, за яким адвокати є суб’єктами фінмоніторингу

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню поширення зброї масового знищення».

Згідно зі законом, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально є спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Виключення становлять особи, які надають послуги в рамках трудових правовідносин

Встановлено, що адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта (частина третя). Але таке виключення стосується лише таких видів обов’язків:

1) здійснення належної перевірки клієнта (пункт 34 статті 1, стаття 11) ;

2) повідомлення спеціально уповноважений орган про свої підозри.

Необхідною умовою застосування наведеного положення є:

1) здійснення захисту клієнта;

2) представництва інтересів клієнта у судових органах;

3) представництва інтересів клієнта у справах досудового врегулювання спорів

4) надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Таким чином, в усіх інших випадках адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, зобов’язані здійснювати належну перевірку клієнта та повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри.

«Для адвокатів закон містить ряд приписів, порушення яких може стати причиною для притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності. З іншого боку, неправильне виконання вимог цього Закону, не узгоджене з приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може стати підставою вже для дисциплінарної відповідальності (в частині порушення адвокатської таємниці) аж до позбавлення права на зайняття такою професійною діяльністю», – пояснює голова Комітету з питань БПД Олександр Дроздов.

Закон значно розширив перелік обов'язків суб'єктів первинного фінансового моніторингу, до яких відносяться і адвокати, доповнивши його наступними пунктами:

- забезпечення належних організацій і проведення первинного фінансового моніторингу для виявлення можливих граничних і підозрілих фінансових операцій;

- забезпечення функціонування належної системи управління ризиками та застосування ризик-орієнтованого підходу;

- здійснення перевірки нових і вже існуючих клієнтів, забезпечення моніторингу фінансових операцій клієнта;

- інформування спеціально уповноважених органів про підозрілі фінансові операції або спробах їх проведення незалежно від суми негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також про відмінності між відомостями про кінцевих бенефіціарів власників клієнта, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, та інформацією, отриманою в результаті здійснення належної перевірки клієнта, не пізніше десятог робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності.

Відтепер при перевірці клієнта потрібно забезпечувати постійну актуалізацію даних, документів і інформації про клієнта, його кінцевому бенефіціара, встановлення мети і характеру майбутніх ділових відносин.

Адвокатам необхідно звернути увагу, що новим Законом було збільшено розмір суми порогових операцій, про які необхідно повідомляти Державну службу фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) протягом трьох днів.

Пороговими тепер будуть вважатися операції, сума кожної з яких дорівнює або перевищує 400 тис. грн (раніше – 150 тис. грн включно), а для суб'єктів господарювання, які надають послуги в сфері лотерей і/або азартних ігор, – 30 тис. грн, або еквівалент цих сум в іноземній валюті, банківських металах, інших активах на момент проведення такої операції, і які пов'язані з обігом готівки (внесенням, перекладом, отриманням коштів (позики), переведенням грошей за кордон (в тому числі в офшорні зони, визначені Кабінетом Міністрів України), а також стосуються політично значимих осіб (включаючи членів їх сім'ї і / або пов'язаних з ними осіб), клієнтів з держав, які не виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність в антілегалізаційній сфері.

При цьому у суб'єктів первинного фінмоніторингу залишається зобов'язання негайно повідомляти про підозрілі операції або спробі їх проведення незалежно від їх суми. Підозрілими в цьому контексті вважаються операції, щодо яких суб'єкт фінмоніторингу має підозру або вагомі підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані або стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Законом вводиться нове поняття – «заморожування активів», пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, поширенням зброї масового знищення і його фінансуванням. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний заморозити активи клієнта, якщо він має підозри щодо їх незаконного походження або про можливий незаконний мети їх використання, а одночасно із заморожуванням таких активів - повідомити до Держфінмоніторингу та Служби безпеки України. Після заморожування повинен повідомити про це клієнта в письмовій формі на його письмовий запит. Під заморожуванням активів слід розуміти заборону на здійснення переказу, конвертації, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, поширенням зброї масового знищення і його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

Фінансовий моніторинг дозволяє суб’єктам первинного фінансового моніторингу перевірити законність операцій, з якими вони працюють і за які несуть відповідальність. Кожен професіонал насамперед зацікавлений в тому, щоб якісно і без порушень надавати послуги своїм клієнтам. Щодо бухгалтерів і суб'єктів, що надають послуги з бухгалтерського обліку, державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються Держфінмоніторингом. Тому такі особи повинні перевіряти фінансові операції своїх клієнтів і повідомляти контролюючому органу про підозрілі операції.

Відповідно до положень закону, фінансові операції є підозрілими, якщо відповідають хоча б одній з таких ознак:

проведені незвичайним способом;

є складними фінансовими операціями;

є значними;

не мають очевидної законної або економічної мети.

Президент України підписав земельний закон

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 31 березня 2020 року.

Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Закон дасть змогу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на вільне розпоряджання своєю власністю та створити прозорі умови для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами України.

Зокрема, законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України.

З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Заборонено також продаж державних та комунальних земель. Відповідно до підписаного закону, питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.

Крім того, що закон забезпечить повноцінну реалізацію права приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для громадян України, він сприятиме значному розширенню інвестиційних можливостей в аграрному секторі.

Зміни до Виборчого кодексу пройшли перше читання

30 квітня 2020 року Верховна Рада схвалила за основу проєкт Закону № 2769 «Про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави)».

Метою ухвалення законопроекту є усунення дискримінаційного підходу, що встановлений Виборчим кодексом України до розміру грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч).

Законопроєктом пропонується внести зміни до абзацу першого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України, визначивши розмір грошової застави у сумі чотири мінімальні заробітні плати, встановленої на день початку виборчого процесу, на кожні 90 тисяч виборців відповідного єдиного обласного, міського виборчого округу для кожного виду виборів окремо. Тобто йдеться про зменшення розміру грошової застави у дев’ять разів.

Конституційний Суд розглядає справу про недоторканість народних депутатів

29 квітня 2020 року Велика палата Конституційного Суду України розпочала розгляд справи за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України від 3 вересня 2019 року № 27–IX (щодо недоторканності народних депутатів України)».

Суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко повідомив, що автори клопотання оскаржують конституційність цього Закону, наполягаючи на тому, що його прийняття Верховною Радою України відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення. Як вважають народні депутати, парламент порушив принцип верховенства права та діяв у спосіб, не передбачений Конституцією України.

Відповідно до оспорюваного Закону статтю 80 Конституції України викладено в такій редакції: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп». Таким чином, як стверджують народні депутати, виключено положення Основного Закону, за якими «народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність; народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

Для об’єктивного розгляду справи КСУ направив запити до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України з проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційному поданні.

Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Велика палата Конституційного Суду України перейшла до закритої частини для ухвалення рішення.

Уряд пропонує провести амністію заради запобігання коронавірусу

27 квітня 2020 року уряд зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону № 3397 «Про амністію засуджених (щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)».

«Проєкт Закону підготовлено відповідно до статті 92 Конституції України з метою прояву гуманізму держави у сфері виконання кримінальних покарань», – йдеться у пояснювальній записці.

Проєктом Закону передбачається оголосити амністію і поширити її дію насамперед на категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально:

на неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю,

до осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання,

осіб, що досягли пенсійного віку,

учасників бойових дій, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України,

брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях тощо.

Основними критеріями застосування амністії згідно з проєктом Закону є:

об’єктивні фактори (тяжка хвороба, похилий вік тощо), що суттєво знижують небезпечність осіб, яких пропонується звільнити;

значний строк відбутого покарання на момент оголошення амністії.

Також проєктом Закону визначено категорії засуджених, щодо яких амністія не застосовується.