Найголовніше за тиждень: звільнення керівника САП, законопроєкт № 3711 проаналізує Венеційська комісія, нові законопроєкти про поетапне впровадження ЄСІТС, доступ до демографічного реєстру і мінімальну зарплату
Керівник Антикорупційної прокуратури звільнився
Заступник Генерального прокурора та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький звільнився. Про це він написав у соціальній мережі Facebook.
Холодницький поширив наказ про своє звільнення із підписом генерального прокурора Ірини Венедіктової. Раніше він написав на її ім'я заяву про звільнення за власним бажанням.
Зазначимо, Холодницький очолював Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру з грудня 2015 року, а термін його повноважень мав закінчитися у листопаді.
Він зазначив у дописі, що за 5 років обсяг встановлених збитків у кримінальних провадженнях становить понад 200 млрд. грн. При цьому САП та НАБ України вдалось запобігти збитків на суму близько 50 млрд. грн. За перше півріччя 2020 року повернуто у бюджет 765 млн. грн.
За словами Холодницького, притягнуто до відповідальності 16 народних депутатів, 22 топ-посадовців, 47 суддів, 68 керівників державних підприємств і 17 вищих посадових осіб державних органів.
Венеційська комісія вивчить законопроєкт № 3711
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков направив до Венеційської комісії проєкт Закону України № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування». Про це повідомив прес-центр судової влади України.
Нагадаємо, що Венеційська комісія надає висновки про відповідність законопроєктів європейським стандартам та цінностям.
Так, з набранням чинності Законом України № 193-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» були припинені повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а з огляду на недоліки законодавства – сформувати склад ВККСУ неможливо.
Конституційний Суд України своїм Рішенням № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року визнав низку положень Закону № 193-ІХ такими, що не відповідають Конституції, та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести Закон у відповідність до цього Рішення.
19 червня 2020 року Президент України подав до Верховної Ради України як невідкладний законопроєкт № 3711.
ВРП надала консультативний висновок щодо законопроєкту № 3711, який був надісланий до Офісу Президента та профільного парламентського комітету.
Вища рада правосуддя, Рада суддів України, Верховний Суд України, Комітет з питань правової політики Верховної Ради України загалом підтримали законопроєкт № 3711.
Свою позицію щодо проєкту висловили і науковці, зокрема кафедра організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія».
Науковці зауважують, що законопроєкт № 3711 може бути позитивно оцінений та заслуговує на підтримку за умови доопрацювання окремих положень.
Повноваження органів суддівського врядування. Вчені підтримують передбачений законопроєктом № 3711 підхід щодо посилення ролі Вищої ради правосуддя як органу, який формує судову політику – стратегію і тактику розвитку судової влади, принципи, засоби, форми функціонування та шляхи розвитку судової влади. На їхню думку, обсяг повноважень Вищої ради правосуддя потребує перегляду для розвантаження окремих напрямів її діяльності. Поряд з цим дублювання повноважень у роботі Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – органів, що забезпечують функціонування судової влади, не є оптимальним механізмом.
Вимоги до членів ВККСУ. Науковці вважають, що встановлення у Законі № 1402-VIII загального обмеження для усіх членів ВККСУ, які були обрані (призначені) на цю посаду не за результатами конкурсу, проведеного конкурсною комісією, утвореною відповідно до статті 95-1 цього Закону, підпадає під критерій непередбачуваності, адже не пов’язане з оцінкою роботи особи як члена ВККСУ, з оцінкою її доброчесності, а отже, суперечить принципу верховенства права. Науковці позитивно оцінюють необхідність вдосконалення цього законопроєктного положення, на що також звертає увагу ВРП у консультативному висновку щодо законопроєкту № 3711, затвердженому рішенням ВРП від 30 червня 2020 року № 2012/0/15-20.
Склад ВККСУ. Стосовно участі міжнародних експертів у складі конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ науковці висловили зауваження. Зокрема, законопроєкт № 3711 передбачає участь трьох осіб з числа міжнародних експертів, визначених ВРП на підставі пропозицій відповідних міжнародних та іноземних організацій. Однак, здійснивши аналіз ролі міжнародних експертів у формуванні органів судової влади України, науковці висловили позицію, що до складу конкурсної комісії можуть бути включені виключно громадяни України.
Уповноважений з прав людини у конкурсній комісії для обрання ВККСУ. На думку вчених, дискусійним є запропонований законопроєктом № 3711 спосіб формування конкурсної комісії з добору членів ВККСУ за участю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. А саме законопроєктом передбачено «резервний» варіант формування конкурсної комісії – у разі, якщо основними суб’єктами її формування у визначений Законом строк не буде запропоновано кандидатур до складу комісії, таких осіб протягом 15 днів має запропонувати Уповноважений. Науковці звертають увагу, що надання відповідних повноважень інституту Уповноваженого потребує узгодження із профільним законом.
Нотаріусам планують надати доступ до демографічного реєстру
14 серпня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 3989 «Про внесення змін до деяких Законів України щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру».
Законопроєкт дає нотаріусам право доступу до Єдиного державного демографічного реєстру.
Також уточнено мету використання нотаріусами даних держаних реєстрів – відповідні зміни хочуть внести до частини другої статті 461 Закону України «Про нотаріат».
Так, нотаріуси використовують демографічний реєстр для установлення особи (ідентифікації), яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, для здійснення нотаріальних дій щодо майна, визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб, перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевірки повноважень представника фізичної або юридичної особи.
Зареєстровано законопроєкт про поетапне впровадження ЄСІТС
13 серпня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 3985 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Цим законопроєктом передбачено внесення деяких змін в перехідні положення процесуальних кодексів. Зокрема, передбачається, що етапи і ті модулі ЄСІТС, що вводитимуться в експлуатацію, будуть затверджуватися рішенням Вищої ради правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України.
Як вказано у пояснювальній записці, основною метою його прийняття є забезпечення початку функціонування окремих модулів (підсистем) та поетапне впровадження ЄСІТС.
Зокрема, законопроєктом передбачається внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Передбачається, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюється поетапно.
Окремі підсистеми чи модулі ЄСІТС починають функціонувати за кожним етапом через 30 днів з дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми чи модуля ЄСІТС.
Також посилюється роль Вищої ради правосуддя в процесах запровадження ЄСІТС.
Зазначено, що оскільки на даний час підсистеми ЄСІТС знаходяться на різному етапі готовності, доцільно передбачити її поетапне запровадження, що дозволить розпочати використання підсистем та модулів, які вже знаходяться на фінальному етапі їх розробки не чекаючи готовності інших підсистем, які розробка яких знаходиться на початковому етапі. Таке поетапне запровадження ЄСІТС також дасть змогу забезпечити комплексну підготовку до початку її функціонування на належному рівні в судах та органах і установах системи правосуддя.
Окрім того, поетапне впровадження ЄСІТС, на думку авторів законопроєкту, дасть змогу зекономити кошти державного бюджету та кошти сторін судової справи, зокрема, в частині витрат на відправку кореспонденції та ознайомлення з матеріалами справи, оскільки після введення в дію підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» у суду буде можливість в електронному вигляді направляти сторонам судові виклики та повідомлення, процесуальні документи та рішення по справі, сторони зможуть дистанційно ознайомлюватись з матеріалами судової справи, подавати клопотання, заяви, сплачувати судові збори, отримувати матеріали і знайомитися з ними, подавати апеляційні, касаційні скарги, тощо.
Зареєстровано альтернативний законопроєкт про збільшення мінімальної зарплати
19 серпня 2002 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 3963-2 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати)».
Це проєкт є альтернативним проєкту Закону України № 3963 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 6 серпня 2020 р., поданого Президентом України.
«На відміну від проекту Президента, наш законопроект вирішує комплекс питань, які виникають внаслідок підняття розміру МЗП», – йдеться у пояснювальній записці.
Законопроєкт пропонує зафіксувати, що з 1 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати має дорівнювати 5 тис. грн, з 1 січня 2021 р. – 6 тис. грн, а з 1 липня – 6,5 тис. грн.
Тарифна сітка для бюджетників стає кратною мінімальній зарплаті із таким перехідним періодом: з 1 вересня 2020 р. = 75% МЗП, з 1 січня 2021 р. = 100% МЗП для посадового окладу 1 (першого) тарифного розряду.
Починаючи з 1 січня 2021 року посадовий оклад для кожного з тарифних розрядів ЄТС повинен бути більшим як мінімум на 10 процентів від посадового окладу для попереднього тарифного розряду.
Протягом дії карантинних обмежень ФОПи сплачують податки виходячи з розміру МЗП, встановленого станом на 1 січня 2020 року;
Компенсація можливих витрат, пов’язаних із збільшенням розміру МЗП, здійснюється за рахунок зняття граничних обмежень для бази нарахування ЄСВ (крім ФОПів), отже економії витрат державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також за рахунок реструктуризації (уцінки, списання) частки зовнішнього державного боргу України, вираженого в державних деривативах.
