Передоручення: довіреність, умови та особливості оформлення

Передоручення – це правовий механізм, який дозволяє особі, якій видано довіреність (представнику), передати частину або всі надані їй повноваження іншій особі. Однак така передача має чітко визначені умови та обмеження, про що йдеться у роз'ясненні Міністерства юстиції України.

Відповідно до статті 240 Цивільного кодексу України представник особи може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника).

Невиконання цього обов’язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (стаття 245 Кодексу).

Відповідно до неї довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Нотаріальне посвідчення довіреності в порядку передоручення здійснюється після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення.

Така довіреність не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю.

Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

У ній мають бути вказані дата і місце посвідчення основної довіреності, та реєстровий номер, найменування нотаріального округу, прізвище, ім’я та по батькові нотаріуса, який її посвідчив, прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання особи, якій видана основна довіреність, і особи, якій вона передоручає свої повноваження.

На основній довіреності робиться відмітка про передоручення.

Відповідно до статті 248 Кодексу з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення.

Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність, видану в порядку передоручення.

Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування передоручення робить про це відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві, і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Посвідчені нотаріусами довіреності, у тому числі в порядку передоручення, припинення їх дії підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2006 за № 1378/13252 (пункт 7 глави 4 розділу II Порядку)