Підставою для звільнення власника від оподаткування житлової нерухомості є належне рішення органу місцевого самоврядування про непридатність житла для проживання - КАС
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/13334/20 сформував правовий висновок щодо звільнення власника житлової нерухомості від оподаткування з підстав непридатності житла для проживання.
КАС ВС залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову та вказав, що судами було встановлено, що під час розрахунку розміру податку на нерухоме майно контролюючим органом було застосовано відповідну ставку податку, а також ураховано фактичну площу квартир за відповідним рішенням, що не заперечувалось позивачем.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що визначаючи позивачу грошові зобов`язання згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Щодо доводів позивача на те, що зазначена житлова нерухомість непридатна для проживання, КАС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про їх безпідставність, з огляду на наступне.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що питання обліку житлового фонду, об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.Статтею 7 Житлового кодексу Української PCP та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Радою Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189 (далі - Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з пунктом 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (пункт 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (пункт 5 Положення).
Згідно з пунктом 11 Положення, якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Тобто, лише на підставі рішення того чи іншого органу місцевого самоврядування про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання житлова нерухомість визнається такою, що не придатна для проживання.
У справі, що розглядається, суди встановили, що позивачем такого рішення органу місцевого самоврядування стосовно квартир, які належать йому на праві приватної власності, надано не було.
З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
