Законність не має домінувати над справедливістю – Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик

У своєму інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» недавно обраний Головою Вищої ради правосуддя Григорій Усик зупинився на нагальних проблемах суддівського самоврядування, організації та діяльності судової системи, завданнях, які постали перед правосуддям в умовах відсічі збройної агресії російської федерації. Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) зауважив, що суспільство і судді сприймають ВРП як каральний орган, насправді ж функції ВРП набагато ширші. Насамперед, це забезпечення незалежності судової гілки влади та формування доброчесного професійного суддівського корпусу.

Незалежність судової влади чомусь сприймається як надання судді занадто широких повноважень. Хоча насправді умовою незалежності судової влади в першу чергу є усунення будь-якого стороннього впливу на суддю при прийнятті ним судового рішення – тиску з боку влади чи інших зовнішніх чинників втручання, наприклад, підкупу, погроз.

Забезпечення незалежності судді не означає імунітету від відповідальності. Навпаки, відповідальність судді в таких умовах ще більше зростає, бо якщо немає зовнішнього впливу, то незаконне рішення судді свідчить про упередженість самого судді.

Довіра до судової влади формується з дій і рішень конкретних суддів: наскільки виваженими, обґрунтованими і справедливими будуть судові рішення, такою буде і реакція громадян. Коли люди побачать, що судові процеси відкриті, що в суді є рівність і змагальність сторін, тоді з’явиться довіра до суду.

Завдання ВРП – сприяти цьому через певні механізми формування доброчесного професійного суддівського корпусу та процедуру здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.

В Україні ще до недавна юристів готували за стандартами старого радянського законодавства, де на першому плані був принцип верховенства закону, а не принцип верховенства права, який передбачає рівність усіх і кожного перед законом та неминучість покарання за його порушення. Право на справедливий суд є складовою верховенства права.

Судді часто посилаються на рішення Європейського суду з прав людини, але при його застосуванні у нас психологічно ще превалює законність, ментально ми ще в тому, старому вимірі.

До цього нового сприйняття має бути готова і влада, бо вона має діяти виключно в межах та у спосіб, визначений законом. І, звичайно, законодавець, який має адаптувати національне законодавство до європейських стандартів. Закон має бути чітким, зрозумілим і передбачуваним.

Запити суспільства на справедливість, особливо зараз, в умовах війни, є надзвичайно високими, і маємо це усвідомлювати.

Важливо також, щоб і суспільство доросло до коректного сприйняття права.
Григорій Усик висловив особисту думку: у нас багато правового нігілізму. Люди здебільшого не вникають в особливості правозастосування і те, що думають, вважають єдино правильним.

Влада також має бути зацікавлена у правовій освіті громадян, що сприятиме підвищенню правової культури в суспільстві, і саме на державу покладається обов’язок дбати про авторитет судової влади.

Григорій Усик особливо загострив увагу на тому, що важливо запустити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів. З 2019 року ВККСУ не працює, і це катастрофа для судової системи. Зараз дефіцит посад суддів по всій Україні становить понад дві тисячі. Не вистачає суддів в першій інстанції, в апеляції. Без ВККСУ подолати кадровий дефіцит неможливо. Потрібно завершити також кваліфікаційне оцінювання суддів.

Нестача кадрів впливає на якість правосуддя, оскільки суддя, у провадженні якого перебуває близько двох тисяч справ, об’єктивно не може складати якісно мотивовані судові рішення, на це фізично не вистачає часу.

Наповнення судів після запуску роботи ВККСУ сприятиме підвищенню якості правосуддя і полегшить доступ громадян до правосуддя – судові рішення, які є такими важливими для відновлення порушених прав людей, будуть виноситися швидше.

Щодо самого конкурсу. Зараз конкурсна комісія провела співбесіди приблизно з половиною кандидатів. Очікуємо, що орієнтовно у 20-х числах березня комісія завершить процедуру відбору кандидатів у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Далі ВРП необхідно буде відібрати 16 кандидатів із 32, перелік яких нам надасть конкурсна комісія.

Зараз ВРП працює над розробкою методології проведення співбесіди з кандидатами на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з Національною школою суддів України та нашими західними партнерами.

Інше питання, яке потребує негайного вирішення, на чому зосередився Голова ВРП, - вирішення проблеми дисциплінарної відповідальності суддів, формування і початок роботи інституту дисциплінарних інспекторів.

Окрім того, Григорій Усик звернув увагу на вплив російської агресії, ведення воєнних дій щодо здійснення судової діяльності. Так, на цей час не здійснюють правосуддя 88
(13 %) місцевих та апеляційних судів. На тимчасово не підконтрольних українській владі територіях розташовані 138 судів.

Пошкодженими або повністю зруйнованими є 98 приміщень судів - 12 % від загальної кількості, із них 12 судів повністю зруйновані. У 86 приміщеннях вибиті вікна, пошкоджені фасади будівель, відсутнє електропостачання, теплопостачання, водовідведення, пошкоджені стелі, внутрішні двері, стіни, зали судових засідань тощо. Найбільше пошкоджено/зруйновано приміщень судових установ у Харківській, Донецькій, Херсонській та Миколаївській областях.

388 представників органів та установ системи правосуддя боронять Україну. З них 54 – судді, в тому числі судді Верховного Суду, апеляційних судів, 334 – працівники апаратів судів, управлінь ДСА.
На превеликий жаль, не обійшлося без втрат – 7 працівників судової системи загинули або безпосередньо у бойових діях, або під час обстрілів приміщень, поранені 9 осіб.

На завершення Голова Вищої ради правосуддя зробив акцент на співпраці з усіма органами державної влади. Адже судова система не існує окремо у якомусь вакуумі.

На діяльність судів суттєво впливають рішення законодавчої, виконавчої влади, роботи правоохоронних органів, прокуратури, адвокатури. Судді і органи суддівського врядування зацікавлені в тому, щоб кожна людина мала змогу отримати належний захист. І для ефективної роботи судів потрібно всім об’єднувати зусилля, адже мета у нас одна.

ВРП, зі свого боку, налаштована на конструктивну взаємодію. Переконаний, що нам з колегами вдасться досягти справедливого балансу інтересів як суспільства, так і суддів. А отже, виконати головні завдання – забезпечення незалежності судової влади, формування доброчесного та високопрофесійного суддівського корпусу, здійснення справедливих та об’єктивних процедур під час розгляду дисциплінарних проваджень за скаргами на дії суддів.