Невігластво чи навмисні дії – необхідно відповідати за знищення військової юстиції в Україні та вживати невідкладних заходів для зміцнення обороноздатності держави

Міністр юстиції України Денис Малюська у своєму інтерв’ю BBC неочікувано, напевно, й для себе озвучив позицію щодо знищення військової юстиції в Україні та невжиття заходів щодо відновлення військової юстиції упродовж усього періоду керівництва відомством. А відомство, яке він очолює, є головним органому системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
Міністр юстиції визнав необхідність військової юстиції ( а це, нагадаємо, Військова поліція, військова прокуратура, військові суди, надання військовослужбовцям правничої допомоги) та зауважив про важливість цієї системи в умовах збройного конфлікту.
Більш того, Денис Малюська зазначив, що наразі це питання втрачає актуальність, оскільки війна не триватиме до 2025 року, коли є можливим створити відповідну систему. Неможливо утриматися від запитання – невже пану Денису Малюсьці відомі строки завершення війни проти України?
Вирішити проблему щодо військової юстиції, на переконання очільника Міністерства юстиції України, необхідно було ще у 2019 році або у 2015 році. Іншою причиною, яка перешкоджає створенню системи військової юстиції є необхідність відповідного фінансування в умовах дефіциту бюджетних коштів.
Звернемося до матеріалів, які містить «Українське право». 4 вересня 2019 року (на шостий день після призначення 29 серпня того ж року Дениса Малюськи на посаду міністра юстиції України) був опублікований відкритий лист до керівництва держави від ветеранів військової прокуратури України.
Необхідно привести витяг з того відкритого листа, на який відповідь отримано не було. Навпаки, були вжиті усі заходи щодо остаточної ліквідації системи військової юстиції. Отже у зверненні до керівництва держави зазначалось:
«Не лише військові розуміють необхідність у системі прокуратури військових прокуратур. Таку позицію відстоюють науковці. Зокрема, Секцією права національної безпеки та військового права Національної академії правових наук України, науковцями Національного університету оборони України [] , за участі практичних працівників юридичних служб Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, 28 березня 2019 року проведено круглий стіл, під час якого обговорено перспективи розвитку права національної безпеки України і військового права.
Було прийнято рекомендації, відповідно до яких однією з найбільш нагальних для вирішення проблем є правова проблема інституціонального та організаційного забезпечення військової правоохоронної діяльності, відновлення системи військової юстиції та військового правосуддя. Розуміючи важливість такої проблеми, президент Володимир Зеленський під час вшанування пам’яті загиблих від терористичних дій російських найманців над Луганським аеропортом екіпажу і десантного підрозділу наших військових, заявив, що необхідно відновити систему військової юстиції – з тим, щоб кваліфіковано і оперативно розслідувати та забезпечити прийняття законних рішень у подібних воєнних трагедіях.
Невже реальними діями щодо відновлення системи військової юстиції є ліквідація військових прокуратур? Переконані, що це не так. Переконані, що законопроєкт №1032 від 29.08.2019 року у частині ліквідації військових прокуратур містить помилку, вага якої – реальний вплив на стан військової дисципліни і військового правопорядку, на забезпечення обороноздатності держави».
Були й інші публікації науковців, освітян, практиків , які підтверджували гостру необхідність відновлення системи військової юстиції в Україні.
Денис Малюська через чотири роки і вісім місяців перебування у посаді згадав про війну, про військову юстицію. Але ж військова юстиція – це належна підготовка усієї правоохоронної системи, системи правосуддя до війни, це – система, яка має працювати якісно, забезпечуючи у правовий спосіб військовий правопорядок, здійснюючи військове правосуддя ефективно, професійно в інтересах воєнної безпеки та захисту військовослужбовців. І не лише у період правового режиму воєнного стану, хоча у цей складний період насамперед, але постійно.
Виникає питання – міністру юстиції Денису Малюсьці про це відомо, він розуміє вплив правової політики на утвердження законності у силах оборони та військового правопорядку чи ні? Чи розуміє очільник Міністерства юстиції України свою відповідальність за невжиття заходів щодо посилення спроможностей держави для відсічі агресії, стосовно зміцнення правопорядку у Збройних Силах України, зокрема, та в силах оборони загалом?
Запитання такого змісту можна поставити й іншим посадовцям, від яких залежить прийняття та реалізація відповідних рішень, формування та реалізація правової політики у сфері оборони України.
Іншим питанням в інтерв’ю BBC є питання призову на військову службу для участі в обороні держави засуджених з прийняттям відповідних рішень про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Міністр юстиції Денис Малюська обґрунтував рішення про внесення відповідних змін до кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законодавства перевищенням норм утримання у місцях позбавлення волі засуджених, а також послався на практику держави-агресора.
Військове відомство, військове командування не сприйняли вказаного рішення з однієї причини – відсутність можливості забезпечити вплив на підтримання військового правопорядку серед зазначеної категорії осіб, які мають бути призваними на військову службу за контрактом та проходити військову службу у спеціальних підрозділах, що підлягають створенню у Збройних силах України.
Як видно, думка військових для міністра юстиції України нічого не означає, головним питанням для нього є зменшення кількості тих, хто відбуває покарання у виді позбавлення волі.
Посилання на досвід держави-агресора не витримує жодної критики, адже система військових правоохоронних органів, військової прокуратури та військових судів агресора функціонує чітко, здійснюючи реальне реагування на усі випадки порушень, що мають місце серед військовослужбовців агресора та інших осіб під час ведення агресивної війни.
Щодо термінів відновлення системи військової юстиції в Україні та фінансових затрат.
Терміни, про які йдеться в інтерв’ю, визначені міністром Денисом Малюською на власний розсуд, без знання та, очевидно, без розуміння реальних заходів, яких необхідно вжити невідкладно. Абстрактно - саме так звучить в інтерв’ю.
Але, на думку фахівців, які розуміють предмет, військова поліція може розпочати свою діяльність у спосіб перетворення Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з наданням повноважень щодо здійснення досудового розслідування та проведення оперативно-розшукової діяльності упродовж трьох місяців.
Ще менший термін необхідний для перетворення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони у Спеціалізовану військову прокуратуру.
У цей же період можливим є вирішення завдань щодо спеціалізації у наданні вторинної правничої допомоги військовослужбовцям.
У термін до чотирьох місяців реальним є утворення військових судів. На час утворення військових судів можливою є спеціалізація місцевих загальних судів з розгляду відповідних кримінальних проваджень. Проте такі перехідні положення можуть бути зайвими, якщо цілеспрямовано та послідовно діяти з метою утворення військових судів.
Фінансові затрати для системи військової юстиції – це навіть не піввідсотка затрат бюджету на оборону, але це – реальний вплив на стан військового правопорядку, а значить і на забезпечення воєнної безпеки, обороноздатності держави. Тут важливою є й інша обставина – витрати на правоохоронну систему можливо дещо перерозподілити та визначити фінансування системи військової юстиції, яка чисельно становитиме не більше одного відсотка від усіх правоохоронних органів та органів прокуратури, суду.
Насамкінець, чи відомо міністру Денисі Малюсьці, що оборона держави відповідно до Закону України «Про оборону України», окрім інших заходів, передбачає також систему правових заходів щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту? Якщо так, то який характер мають дії, що полягають у знищенні системи військової юстиції, а також бездіяльність стосовно невжиття заходів для її відновлення в умовах війни проти України?
Фото - з мережі
Петро Ясен



