Військове право України: думки нестороннього
У науці, правнича наука не є виключенням, важливе значення має об’єктивне, неупереджене ставлення до предмета дослідження. Упередженість зазвичай призводить до певних похибок результатів наукових розвідок. Проте важко бути неупередженим, коли йдеться про військове право у системі права України.
Коли у публікаціях, у доповідях стверджують про відсутність доктринальних розробок проблем військового права, у тому числі про відсутність монографічних досліджень – необхідно реагувати та звертатися до правдивої історії питання, до історії, що започаткована в українській загальнотеоретичній юриспруденції у 2008 році. Висновки проведеного тоді монографічного та дисертаційного досліджень щодо військового права у системі права України, неспростовані, знайшли підтвердження в інших наукових розробках та у практиці правового забезпечення оборони.
Проте видається, що вітчизняна правнича наука з розвитку військового права, упровадження відповідного предметного напрямку наукових досліджень, а ще більшою мірою – предметного напрямку освітньої діяльності, ніби не сприймає фундаментальних розробок, а зосереджується на фрагментарності, що не дозволяє відбутися цілісній системі у її єдності з правом національної безпеки.
Військово-правова реальність є найважливішою у правовій реальності національної безпеки, адже воєнна безпека, як мета військово-правової діяльності, має нерозривні зв’язки з національною безпекою. Правовий вимір національної безпеки втрачає зміст без урахування правового виміру воєнної безпеки, оборони. Когнітивний та фактичний розрив між правовим виміром національної безпеки і воєнної безпеки призводить до суттєвих дефектів, наслідком чого є послаблення спроможностей щодо забезпечення національної безпеки, обороноздатності.
Саме тому під час міжвідомчої науково-практичної конференції «Трансформація військового права в умовах сучасних викликів і загроз», проведеної Національною академією наук України, Національною академією правових наук України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка у стінах Інституту держави і права імені В.М.Корецького, звернення до сенсів військового права відбулося через призму наукового дискурсу щодо розуміння військового права, його місця у системі національного права, нерозривних зв’язків з іншими складовими системи права та з міжнародним гуманітарним правом.
Дискусія розгорнулась з першого виступу, у якому до учасників конференції звернувся перший віцепрезидент Національної академії правових наук, академік НАПрН України О.М.Бандурка. Грунтовне вступне слово віцепрезидента Національної академії правових наук України директора Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, академіка НАПрН України О.В.Скрипнюка дало можливість учасникам конференції відчути фундаментальність проблеми сучасного стану та розвитку військового права. На прикладному значенні військово-правових розробок зосередив увагу директор Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права НАПрН України», академік НАПрН України В.Г.Пилипчук.
З великою увагою та зацікавленістю учасники конференції сприйняли доповідь заступника директора Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України, академіка НАПрН України Н.М.Оніщенко. Думки авторитетної ученої загальнотеоретичної юриспруденції мають важливе значення для формування доктринального розуміння військового права та стали предметом подальшого дискурсу, звернення багатьох доповідачів до обґрунтування свого ставлення до військово-правої проблематики, у тому числі у контексті праксеології військового права.
Кожна доповідь під час конференції ніби доповнювала складну комплексну військово-правову палітру та дала можливість якщо не пізнати, то свідомо поставитися до проблематики, яка стосується військового права.
Адміністративно-правовий статус складових сил оборони та механізм їхньої взаємодії розглянув доктор юридичних наук В.Й. Пашинський. Проблеми операційного права у системі військового права у контексті сучасних умов збройного конфлікту у своїй доповіді розкрив кандидат юридичних наук Р.В.Алієв. Питання міжнародних механізмів відповідальності за злочин агресії та інші найтяжчі міжнародні злочини стало предметом доповіді відомого та визнаного фахівця з міжнародного гуманітарного права кандидата юридичних наук Т.Р. Короткого.
Проблему військової деліктології як таку, що потребує комплексного вирішення у контексті праксеології військового права, у своїй доповіді розглянув доктор юридичних наук М.І.Карпенко. Грунтовна доповідь кандидата юридичних наук Ю.О.Боброва була присвячена проблемі формування системи військової юстиції та шляхів її вирішення. Праксеологічні особливості військово-правового регулювання діяльності військових капеланів розкрив у своїй доповіді доктор юридичних наук А.М.Апаров.
Під час конференції дискусія велась також з питань соціального захисту військовослужбовців, ветеранів військової служби, на чому зосередив увагу доктор юридичних наук І.Ф. Корж. Гострими та такими, що не знаходять свого практичного вирішення виявились питання військової, правничої освіти, що у своєму виступі розглянув доктор юридичних наук О.Г. Комісаров.
Міжвідомча науково-практична конференція засвідчила, що трансформація військового права України у сучасних умовах, які визначаються відсіччю збройної агресії рф, відбувається у напрямку актуалізації усіх проблем, які відображають військово-правову реальність – військові, цивільно-військові відносини, законодавство у сфері оборони, публічне адміністрування у сфері оборони, правова культура військовослужбовців, інших осіб, які захищають Вітчизну, гарантії соціального захисту військовослужбовців, ветеранів військової служби, інституційні особливості, що виявляються у правозастосовній діяльності, насамперед щодо забезпечення військового правопорядку, здійснення правосуддя.
Суб’єктивне ставлення до військового права, у чому була можливість переконатися під час наукового заходу, може бути неупередженим навіть за умови зацікавленої активності у цій сфері як науковця, так і практикуючого правника за однією умови – розуміння першопричин виникнення військово-правової норми, її належності та необхідності для військової діяльності, результатом якої є воєнна безпека суспільства, належний рівень обороноздатності держави, що надважливо сьогодні для України.
Світлина - Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України
