Від гібридної війни до агресії: неправові практики у міжнародних відносинах
Проголошена правителем росії стратегія нового світового порядку у 2008 році, яка не передбачає, зокрема, існування держави Україна, обґрунтована доктриною російської війни нового покоління або ж доктриною гібридної війни та знаходить своє продовження в агресії, яка є закономірною для досягнення мети, визначеної російським баченням світового порядку та місця росії у координатах міжнародних відносин.
Світ виявився глухим і, навіть, сліпим упродовж перших десятиліть 21 століття.
Не почули правителя росії про наміри переглянути світовий устрій у 2008 році, не побачили загрози в агресії проти Грузії, не зробили ґрунтовного аналізу з відповідними практичними висновками з публічно оголошеної начальником ГШ російських збройних сил доктрини гібридної війни у 2013 році, не відреагували на агресію росії проти України у 2014 році, не звернули уваги на жорстокі, цинічні порушення норм міжнародного права у Сирії.
Лише повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році змусило світових лідерів оговтатися та заявити солідарно про недопустимість подібних міжнародно-протиправних дій, надати відповідну політичну та правову оцінку у спільних міжнародних документах.
Проте єдності світу щодо оцінки агресивних дій росії не вистачає - окремі агенти загарбника або ж політичні та економічні партнери цієї держави уникають реального ставлення до імперської діяльності претендента на лідерство у світі, продовжують підігравати та потурати реалізації російської доктрини війни нового покоління.
Зрештою недостатньо було свого часу прочитати «Mein Kampf». Необхідно було усвідомити світову загрозу та відповідно протидіяти. Як засвідчили історичні події минулого століття від висловленого наміру стосовно поширення зла у світі через відсутність вагомих аргументів проти агресор поширює зло у спосіб нелюдської поведінки, знищення вогнем та наявними засобами бойового ураження життя на обраній для агресії території. Моя боротьба адольфа гітлера завершилася його ж знищенням, що вартувало людству мільйонних жертв в усьому світі.
На що сподівається світ сьогодні, коли претенденти на власне бачення світового порядку, заснованого на deals нового керівництва все ще демократичних США, заявляють про необхідність дружніх стосунків з тим, хто вдався до численних проявів міжнародної агресії, хто руйнує світовий порядок, знищує усе живе на своєму імперському шляху, хто захоплює у воєнний грабіжницький спосіб чужу територію, стверджуючи про відсутність міжнародно-правових заборон на таку поведінку?
Deals - про що у таку разі? Про новий розподіл світу? Про знищення права ? Про панування насильства? Про переваги доктрини війни, прихованої за різними симулякрами російського походження від незрозумілої нікому через міфологізацію необхідності захисту російських національних інтересів до спеціальних операцій на території сусідньої держави з метою її знищення? Deals – про виправдання геноциду, злочинів проти людяності, екоциду, про виправдання агресії та терористичної діяльності проти мирного населення?
Deal передбачає рівність сторін, повагу до права кожної сторони, передбачає інтерес, який захищається та підтримується правом, передбачає справедливу оцінку втрат та компенсацію, передбачає гарантії сторін від можливих порушень у майбутньому та відповідальність за порушення права однієї із сторін.
Агресія та deal - несумісні за своєю природою. Агресор має зупинитися, повернути награбоване, вибачитися діями, відшкодувати збитки, надати гарантії не порушувати право у майбутньому. Лише за таких обставин виникають підстави укладати з агресором угоду. В іншому випадку deal стає основою для подальших агресивних дій, для знищення того, хто підписував з ним угоду, оскільки наміри агресора були під час укладання угоди такими ж – знищення та грабунок.
У складних, а для України ще й скрутних, обставинах протидії російській агресії варто не забувати, що решта світу продовжує зазнавати гібридних дій росії щодо ведення війни в умовах ілюзорності миру – все як у доктрині російської війни нового покоління.
Про це необхідно пам’ятати усім! Особливо агентам російської агресії та тим, хто виявляє бажання підтримувати дружні стосунки з агресором, який бачить своєю наступною жертвою претендентів на дружбу з ним. Це застереження стосується повною мірою великої та все ще демократичної держави, якою є Сполучені Штати Америки, надійний до недавна та, маємо переконання у майбутньому також, партнер України у нерівній боротьбі за суверенітет і незалежність під час відсічі жорстокої російської агресії.
Cвітлина - НАТО Ревю
Павло Богуцький
