Без отримання повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги закону щодо належного мотивування апеляційної скарги - ВС

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 308/10650/19 виснував правову позицію, відповідно до якої без отримання повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги ЦПК України щодо належного мотивування апеляційної скарги, а тому не отримання судового рішення у визначеному законом порядку є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження такого судового рішення. Касаційний цивільний суд зазначив у своєму рішенні, що визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені заявниками, апеляційний суд не врахував, що особа має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому відповідного рішення суду; не звернув уваги на те, що суд першої інстанції не виконав вимоги статті 272 ЦПК України щодо вручення судового рішення, не спростував доводи позивача, що копія рішення суду першої інстанції на їх адреси не направлялися та не були вручені, не надав оцінки тому, що оприлюднення в ЄДРСР тексту судового рішення не виконує функцію суду щодо вручення судового рішення. Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права та завданню цивільного судочинства, а також порушив право заявників на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Загалом, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції при застосуванні процесуальних норм застосував надмірний формалізм, який у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Касаційний цивільний суд задовольнив касаційну скаргу, ухвалу апеляційного суду у цій справі скасував, справу передав для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.