Грошове забезпечення військовослужбовця у полоні є спільною власністю подружжя - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №176/2044/24 сформував правовий висновок щодо статусу грошового забезпечення військовослужбовця у полоні як спільної власності подружжя.

За обставинами справи позивач у своєму позові посилався на те, що у період перебування у шлюбі з відповідачкою він 04 березня 2022 року був мобілізований до Збройних сил України. З 21 квітня 2022 року до 31 січня 2024 року він перебував у полоні внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

За період його перебування в полоні відповідачка як його дружина отримала на свій картковий рахунок від військової частини нараховане йому грошове забезпечення в загальному розмірі 2 511 517,10 грн.

Вказав, що він, перебуваючи в полоні, не мав можливості в розумінні частини першої статті 369 Цивільного кодексу України розпоряджатися спільним майном - грошовими коштами.

Позивач також звернув увагу, що в період перебування його в полоні, відповідачка проживала в цивільному шлюбі з іншим чоловіком, але мала повний доступ до його грошового забезпечення, оскільки кошти перераховувалися на її картковий рахунок. Вказана обставина стала підставою для його подальшого звернення до суду із заявою про розірвання шлюбу.

На пропозицію позивача відшкодувати йому частку грошового забезпечення, що отримала відповідачка, остання відмовилась, пояснивши при цьому, зокрема, що за ці кошти вона без його згоди придбала для своїх потреб автомобіль «Кіа Маджетік» та інше майно.

Вважає, що оскільки кошти були набуті позивачем та відповідачкою в період шлюбу, та позивач, перебуваючи в полоні, не мав можливості розпоряджатись ними, то ці кошти належать їм, як подружжю, на праві спільної сумісної власності, тому він має намір поділити вищезазначене майно.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, апеляційний суд частково задовольнив позов.

КЦС ВС, дослідивши доводи касаційної скарги, вказав, що статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до частини першої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2011 року, який був розірваний на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року у справі
№176/1299/24.

Доказів про припинення шлюбних відносин між сторонами до зазначеної дати матеріали справи не містять, не встановлено таких обставин й при розгляді справи про розірвання шлюбу.

За період перебування позивача у полоні з березня 2022 року по січень 2024 року йому було нараховано грошове забезпечення у загальному розмірі 2 511 517,10 грн.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на час знаходження позивача у полоні, за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується визначеним особам шляхом перерахування коштів уповноваженими органами на рахунки в банківських установах, зазначених у заявах про виплату (пункт 5 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884).

Оскільки в судовому засіданні не встановлено фактичне припинення шлюбних відносин між сторонами до розірвання шлюбу, відповідачка при розпорядженні вказаними вище грошовими коштами діяла, зокрема, і від імені позивача як його дружина, у повному обсязі використала їх як спільні кошти подружжя в інтересах сім`ї, зокрема на потреби двох малолітніх дітей, здійснення ремонту в спільній квартирі, лікування, придбання майна, побутової техніки, автомобіля, підстави для стягнення частини цих коштів на користь позивача відсутні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

При цьому слід зауважити, що сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з позовом про поділ майна подружжя, яке наявне у них і належить їм на праві власності, зокрема придбане відповідачкою за спірні грошові кошти.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.