Міністерство оборони України зобов'язано забезпечити належний розгляд звернення щодо надання статусу учасника бойових дій - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у праві №420/34391/23 сформулював правову позицію про обов'язок Міністерства оборони України забезпечити належний розгляд звернення щодо надання статусу учасника бойов дій.

КАС ВС у цій справі скасував рішення судів попередніх інстанцій, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції та вказав, що у разі надходження заяви до органу, який сам не уповноважений вирішити порушене в ній питання по суті, такий орган не вправі займати пасивну позицію або фактично залишати заяву без належного процедурного реагування. Належна адміністративна процедура вимагає від нього, з урахуванням характеру звернення та своєї ролі в системі відповідного органу публічної адміністрації, перевірити компетенцію, вчинити необхідні процедурні дії для належного руху заяви та забезпечити належне інформування заявника.

Самоусунення від цих дій, у тому числі неприйняття рішення суб`єктом владних повноважень або ненадання відповіді за результатами розгляду звернення, суперечить принципам Закону №2073-IX.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про надання статусу учасника бойових дій, у якій, зокрема, просив передати заяву разом із доданими документами на розгляд відповідної комісії та повідомити його про результати її розгляду. Підставою для звернення до суду стало, за твердженням позивача, невчинення відповідачем дій щодо належного розгляду цього звернення та ненадання відповіді у встановлений строк.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Міністерство оборони України не наділене повноваженнями щодо прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій, оскільки такі повноваження належать відповідній комісії, а також з того, що станом на момент звернення до суду позивачу вже було надано відповідний статус, у зв`язку з чим дійшли висновку про відсутність порушеного права позивача.

Однак такий підхід свідчить про зміщення акценту правового аналізу з дійсного предмета спору.

З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.