Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не суперечить законодавству про публічну службу – правова позиція Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду під час касаційного розгляду справи №500/4859/21 визначила правову позицію щодо правомірності отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особою, яка проходить службу в органах місцевого самоврядування. Відповідно до рішення Верховного Суду отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є порушенням антикорупційного законодавства, законодавства про публічну службу, оскільки особа, маючи таке право, обмежена подальшим зобов’язанням зупинити адвокатську діяльність відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є зайняттям адвокатською діяльністю у розумінні зазначеного Закону. Водночас, юридично значущою обставиною Верховний Суд визначив конфлікт інтересів щодо можливого процесуального статусу – прокурори, судді, які здійснюють свою професійну діяльність, не можуть отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю через безпосередній конфлікт, несумісність процесуального статусу. Верховний Суд зазначив, що до правової ситуації у справі №500/4859/21 безпідставно покликатися на правові позиції Великої Палати, викладені у постановах від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17, оскільки у цих справах суд дійшов висновків про неможливість набуття статусу адвоката прокурорами та суддями з огляду на особливості їх конституційного та процесуального статусу як учасників відносин зі здійснення правосуддя (статті 124-1312 розділу VIII «Правосуддя» Конституції України), що передбачає взаємодію, зокрема, з адвокатськими бюро, об`єднаннями, ставить під сумнів незалежність і безсторонність цих інститутів, а також неможливість перебування під дією двох присяг, які за змістом суперечать одна одній. Велика Палата у зазначених постановах вказала на обмеження доступу до професії адвоката, які існують для осіб, які є суддями та прокурорами, зокрема на те, що відносини з проходженнями суддями та прокурорами стажування під керівництвом адвоката виходять за межі допустимих відносин між суддівською та прокурорською спільнотами, з одного боку, й адвокатською спільнотою - з іншого. Велика Палата ВС виснувала, що намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування й отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, перебуваючи на посаді судді чи прокурора, не виглядає легітимним і суперечить меті антикорупційного законодавства, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є суддею чи прокурором, ставить під сумнів її незалежність і безсторонність (пункти 59, 65-67, 75-79 постанови від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17; пункти 62, 65-68 постанови від 14 квітня 2021 року у справі № 826/9606/17).