Про неприпустимість конфіскації майна у випадку закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення - ККС

ККС ВС у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №344/15325/25 сформулював правову позицію про неприпустимість конфіскації майна у випадку закриття кримінального проівадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та повернення транспортного засобу власнику за умови неможливості його допуску до цивільного обігу, державної реєстрації чи законної експлуатації.

ККС ВС у цій справі залишив у силі рішення апеляційного суду, відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора та вказав, що за відсутності обвинувального вироку суду застосування конфіскації майна, що належить особі, яка не є підозрюваним чи обвинуваченим у цьому провадженні, набуває ознак обмежувального характеру щодо права власності, що є неприпустимим.

Положення ст. 100 КПК України щодо вирішення долі речових доказів не можуть тлумачитися розширено та слугувати підставою для фактичної конфіскації майна за відсутності кримінально-правового рішення, яким установлено факт вчинення кримінального правопорушення та зв`язок майна з таким правопорушенням у діях конкретної особи.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано встановив, що право власності особи на транспортний засіб підтверджується належними документами про його придбання в Республіці Польща, що не заперечується прокурором у касаційній скарзі.

Оскільки законом передбачено повернення майна його законному володільцю, а право власності особи на автомобіль доведено належними та допустимими доказами, апеляційний суд дійшов правильного висновку про неможливість конфіскації даного транспортного засобу або його вилучення на користь держави.

Твердження прокурора про те, що автомобіль зі знищеним номером шасі не може бути повернутий власнику через неможливість його допуску до цивільного обігу, державної реєстрації чи законної експлуатації, є неспроможними, оскільки обмеження щодо безпосередньої експлуатації транспортного засобу на дорогах загального користування чи тимчасова неможливість його реєстрації в органах МВС не позбавляють власника самого права володіння та розпорядження своїм майном. Неможливість використання транспортного засобу за його прямим цільовим призначенням не заважає власнику самостійно вирішити подальшу долю цього майна у відповідності до національного законодавства, зокрема, розукомплектувати його на запасні частини, реалізувати окремі вузли, які не зазнали змін, або здати його на металобрухт.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можні ознайомитися за цим посиланням.