Про право на встановлення статусу учасника бойових дій членами добровольчих формувань територіальних громад - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №560/8168/24 сформував правовий висновок щодо права на встановлення статусу учасника бойових дій членами добровольчих формувань територіальних громад.

КАС ВС зазначив, що підставою для відмови Комісією в наданні позивачеві статусу учасника бойових дій став висновок про те, що нормативно-правовими актами України на момент звернення із заявою, порядок надання статусу учасника бойових дій добровольцям, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, не визначений.

КАС ВС вказав, що такий висновок Комісії Міністерства оборони України є необґрунтованим, оскільки право на встановлення статусу учасника бойових дій для членів добровольчих формувань територіальних громад, які брали безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, прямо закріплене в положенні пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ. Крім того, частина друга статті 24 Закону №1702-IX прямо поширює на членів добровольчих формувань територіальних громад гарантії соціального захисту, передбачені Законом №3551-ХІІ.

Відповідно до статей 8 та 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В системі нормативно-правових актів Закони України мають вищу юридичну силу, а постанови Кабінету Міністрів України, зокрема Порядок №413, є підзаконними актами, покликаними лише деталізувати та забезпечити механізм реалізації норм Закону.

Таким чином, відсутність у підзаконному акті чітко прописаного механізму не може бути правомірною підставою для відмови у реалізації права, яке гарантоване особі безпосередньо Законом.

Відсутність підзаконного акта не може бути обґрунтованою причиною для обмеження прав, гарантованих законом, і не звільняє Комісію Міністерства оборони України від обов`язку розглядати заяву по суті відповідно до Закону.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 17 червня 2025 року у справі №620/9959/24, формальна відповідь суб`єкта владних повноважень не може обмежувати гарантоване законом право на встановлення особам, які приймали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, статусу учасника бойових дій.

Отже, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що члени добровольчих формувань територіальних громад мають право на встановлення статусу учасника бойових дій за умови доведення факту їхньої безпосередньої участі у бойових діях чи заходах оборони, що підтверджується наказами, довідками та іншими офіційними документами.

В абзаці десятому пункту 4 Порядку №413 зазначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, зокрема, для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6, яким затверджено форму довідки про безпосередню участь особи у таких заходах.

КАС ВС зазначив, що враховуючи положення статті 6 Закону №3551-XII та пунктів 4, 5 Порядку №413, визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Документи виступають лише засобом доведення цієї участі, а не самостійною умовою для визнання такого статусу. Відтак, формальний підхід до розгляду поданих матеріалів, без врахування їх реального змісту та обставин, що свідчать про виконання особою завдань у зоні бойових дій, є неправомірним і суперечить меті правового регулювання законодавства у сфері захисту прав ветеранів війни.

З повним текстом постанови КАС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.