Щодо фіктивності шлюбу та відмежування від припинення шлюбних стосунків - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №175/9878/24 сформулював правову позицію щодо фіктивності шлюбу та відмежування від припинення шлюбних стосунків.

КЦС ВС у цій справі задовольнив касаційну скаргу, рішення апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову залишив у силі та вказав, що фіктивність шлюбу за ч. 2 ст. 40 СК України визначається відсутністю в обох сторін на момент реєстрації шлюбу наміру створити сім’ю та набути прав і обов’язків подружжя.

Подальше припинення сімейних стосунків, намір розірвати шлюб або окреме проживання у зв’язку з проходженням військової служби не свідчать про фіктивність шлюбу і не є підставою для визнання його недійсним

Відмовивши у позові, суд першої інстанції надав оцінку доказам у справі, врахував добровільність реєстрації особами шлюбу, намір створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя, неподання належних та допустимих доказів фіктивності шлюбу та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 285/720/16-ц (провадження № 61-558св18) вказано, що «припинення сімейних стосунків та наявні конфлікти, які виникають між подружжям, є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним».

Отже, посилання позивачів на бажання осіб припинити сімейні стосунки та розлучитись є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.