Щодо правових наслідків неточностей у оформленні постанови про призначення експертизи - ККС

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №686/20198/22 сформував правовий висновок щодо правових наслідків неточностей у оформленні постанови про призначення експертизи та недоліків організації проведення експертизи.

За обставинами справи у касаційній скарзі захисник зазначив про недопустимість наведеного вище висновку експерта на тій підставі, що постанова про її призначення не містить часу її прийняття, місця та строків виконання, не вказано особи, якій доручено її виконання, про можливість і порядок її оскарження, а також не визначено експертної установи, якій необхідно було б доручити проведення експертизи.

Водночас захист зазначив про недотримання строків проведення експертизи, порядку надсилання та отримання її матеріалів органом досудового розслідування.

ККС ВС здійснив аналіз доводів сторони захисту та вказав, що постанова слідчого про призначення експертизи відповідає вимогам КПК і містить усі обов`язкові дані, які б забезпечували її виконання в порядку належної правової процедури.

Деякі неточності в її оформленні жодним чином не позначилися на допустимості відомостей, викладених у висновку експерта, який був складений за результатом виконання постанови. У свою чергу захист у касаційній скарзі не обґрунтував протилежного.

Більше того, у супровідному листі, з яким було направлено матеріали про призначення експертизи на виконання, указано, що експертизу доручено НДЕКЦ, тому слідчий визначив установу, якій доручено провести експертизу. Визначення конкретного експерта, який буде її виконувати, за обставин цієї справи, має організаційний, а не процесуальний порядок і перебуває в межах повноваження директора НДЕКЦ чи керівників структурних підрозділів цього центру, а не слідчого.

Захист зазначив, що на супровідному листі, за яким було направлено матеріали про призначення експертизи, вказано вихідний номер, який відрізняється від вказаного експертною установою вихідного номера, на виконання якого проведено експертизу, що, на думку захисту, ставить під сумнів надходження психотропної речовини до експертної установи, експертизу якої було призначено.

Однак процесуальним приводом для проведення експертизи є постанова, а не супровідний лист. Крім того, як у вступній, так і в дослідницькій частинах висновку експерта міститься досить детальний опис упаковки та наданої на дослідження речовини. Цей опис повністю відповідає як способу і реквізитам упаковки речовини, вилученої у підозрюваного та запакованої після її вилучення в ході його затримання, так і всім видовим ознакам самої речовини.

Також за відсутності інших ґрунтовних доводів, які б могли підтверджувати можливі маніпуляції правоохоронних органів із речовим доказом, сама собою розбіжність у вихідному номері й даті в супровідних листах не вказує на недопустимість доказів.

Той факт, що експерт провів експертизу за один день, не впливає на достовірність і допустимість доказу. Інструкція з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України , затверджена наказом МВС України від 17 липня 2017 року № 591, на яку посилається захисник, установлює орієнтовні строки проведення експертизи залежно від її складності, і в цій справі експерт дотримався передбачених строків.

Водночас навіть недотримання строків, визначених цією Інструкцією, не є достатньою підставою для визнання доказу недостовірним або недопустимим згідно з положеннями § 1 гл. 4 КПК, якими врегульовано відповідні правила.

Так само відсутність відмітки на супровідному листі РУП ГУНП про отримання висновку експерта жодним чином не позначається на допустимості самого доказу, оскільки це питання стосується документообігу у відповідній установі, а не правил допустимості доказів.

За вказаних обставин ККС ВС відхилив доводи захисту у касаційній скарзі.