Суд повинен надати оцінку рішенням судів інших юрисдикцій з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та всієї сукупності наданих сторонами доказів для вирішення питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК) - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №390/934/13-к сформулював правову позицію щодо обов'язку суду надати оцінку рішенням судів інших юрисдикцій з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та всієї сукупності наданих сторонами доказів для вирішення питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК).

За обставинами кримінального провадження організована група з чотирьох осіб притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.205; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК.

ККС ВС у цій справі задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував рішення апеляційного суду, призначив новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції та вказав що суд апеляційної інстанції всупереч вказівкам Верховного Суду знову не з’ясував суті всього обсягу пред’явленого обвинувачення та обставин, які належать до предмета доказування в юридичному розумінні, з урахуванням усіх зазначених в обвинувальному акті кваліфікуючих ознак злочинів та конкретної ролі кожного їх співучасника, звідси й належно не перевірив правильності встановлення у вироку фактичних обставин кримінального провадження.

Умотивованої правової позиції з цього питання на спростування аргументів прокурора в ухвалі не навів.

Формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства під час укладення правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій, а укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об’єктивної сторони злочину, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності.

Судове рішення має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження, лише у випадках, визначених статтею ст. 90 КПК. У ході вирішення питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), суд повинен не обмежуватися посиланням на рішення судів інших юрисдикцій, а надати їм оцінку з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та всієї сукупності наданих сторонами доказів.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.