Встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби є обов'язковою умовою наявності складу кримінального правопорушення за ст.336 КК України - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №446/407/24 сформулював правову позицію щодо обов'язковості встановлення придатності особи до військової служби для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.336 КК України та належності, допустимості, достовірності доказів, якими є документи військово-лікарської комісії .

ККС ВС у цій справі скасував судові рішення судів попередніх інстанцій, закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та вказав, що Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в збройних силах України», процес мобілізації має чітко визначену послідовність юридично значимих дій.

Встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, пов`язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини.

Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Таким чином, у межах даного кримінального провадження встановлено, що обсяг медичного огляду особи був неправомірно звужений, а оформлення результатів військово-лікарської комісії здійснено з порушенням встановленої процедури.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій, встановивши обставини фактичного не проходження засудженим частини обов`язкових лікарів та недостовірності окремих записів у документах ВЛК, тобто не проходження останнім медичного огляду в повному обсязі, дійшли висновку про законність притягнення особи до кримінальної відповідальності лише з тих підстав, що висновок ВЛК формально існував та не був окремо скасований.

Водночас, розглядаючи кримінальне провадження, суди зобов`язані самостійно надати оцінку належності, допустимості та достовірності доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, у тому числі й документам ВЛК, незалежно від того, чи були вони оскаржені в окремому адміністративному порядку.

За таких обставин,ККС ВС дійсшов висновку, що картка медичного огляду обвинуваченого та довідка про результати ВЛК не можуть визнаватися належними та допустимими доказами, оскільки їх зміст не підтверджує проходження засудженим передбаченого законом медичного огляду, що беззаперечно встановлено під судового розгляду.

Отже, матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували встановлення у визначеному законом порядку придатності засудженого до військової служби, а відтак і наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.