Про Закон і суд над рашистською чумою
Закон має бути у серці кожної людини, про що свідчитиме совість кожного (Послання до Римлян 2). Такою має бути віра і розуміння того, що написано у Святому Письмі. Коли переживаєш те зло, яке чинять рашисти в Україні, то подумки кожного разу звертаєшся до слів про те, що хто вчинив гріх без Закону і без Віри, без Закону і згинуть, а хто вчинив гріховне у Законі буде суджений Законом. І ніхто не знає яка кара за подібні вчинки має бути більшою.
За вчинене у ніч на 23 липня 2023 року проти мирної Одеси, як зрештою за інші акти сучасного вандалізму під час агресії проти України, рашисти заслуговують на погибель без Закону, але й заслуговують на тяжку кару відповідно до Святого Письма і відповідно до тих писаних законів, якими живе людство.
Серед тих, хто приймає рішення на здійснення ракетних ударів по Одесі, більшість були в Одесі, знають наше місто. Проте неважко за допомогою сучасної геолокації, навіть коли і не був у самому місті, зрозуміти, що історичний центр Одеси поруч з портом, що порт фактично є частиною, великою, оновленою частиною історії старої Одеси.
Хтось все ще сумнівається, що поведінкові акти рашистів під час обстрілів міст, населених пунктів України мають усі ознаки терористичних актів, а не лише порушень правил і звичаїв війни? Придивіться уважно на світлини нічного обстрілу Одеси у ніч на 23 липня 2023 року. Подивіться на жах в очах одеситки посеред руїн, на розгублене обличчя одесита напроти свого зруйнованого будинку посеред знівеченої вибухом ракети вулиці, погляньте на стан Соборної площі, вкритої камінням та знищеними від обстрілу деревами, насамкінець уважно придивіться до наповнених слізьми очей молодого священника біля решток зруйнованого Спасо-Преображенського собору. Ось цього прагнуть рашисти – жаху, помутніння від переляку, подавлення волі до спротиву, прийняття їхньої бандитської сили як норми для подальшого існування! Прагнуть свого панування над іншими не лише на своїй рашистській території, але й на нашій землі! Проте є Закон, є суд людський і суд Божий.
Добре пам’ятаю відродження Свято-Преображенського собору, у споминах піднесення від того, що величний храм у центрі Одеси знову наблизив дивне і прекрасне місто до розуміння головних істин людського життя. Ніхто особливо не звертав тоді уваги на присутність кліриків, ніхто не замислювався над участю московського патріарха на освяченні. Здавалось, що так має бути, що це – подія не лише історичного значення для Одеси. Помилялися лише в одному – не святою справою опікувався московський патріарх, а насамперед – поширенням своєї влади на українській землі. Небагато пройшло років і те, що вчинене було не з волі Божої, а задля торжества «руского міра» виявилося – рашисти зруйнували ракетами храм, зруйнували те, що не могли і не можуть дати світові – віру у добро і справедливість. Але мають пам’ятати – цей Світлий храм в Одесі руйнували більшовики, сталіністи, їхня доля нехай буде усім тим, хто вчинив нічну атаку на центр мирної Одеси, уроком!
Ми маємо згуртуватися навколо чергової біди, яку принесла на нашу землю рашистська чума, навколо трагічних подій, які здатні знекровити волю і зневірити у своїх силах. Маємо бути сильними щоб здійснити суд людський над міжнародними злочинцями, а Божий суд над ними обов’язково станеться!
Петро Ясен
