Корупція як державна зрада

Чи може корупція мати ознаки державної зради? Кримінально-правова характеристика державної зради – злочину, передбаченого статтею 111 Кримінального кодексу України, свідчить про наявність умислу винної особи стосовно вчинення діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Корупційні кримінальні правопорушення відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України як правило мають корисливий мотив та вчиняються з умислом, спрямованим на особисте збагачення або ж отримання вигоди третіми особами у тому числі з використанням бюджетних коштів. Кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, кримінальний закон вважає порушення суб’єктами декларування встановлених вимог законодавства щодо складання та подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Нескладний аналіз дозволяє зробити висновок, що у випадку вчинення корупційних правопорушень на шкоду обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України такі діяння охоплюють не лише корупційну складову, але й за певних умов можуть свідчити про надання іноземній державі, іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Такий висновок не стосується кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Закупівля матеріальних засобів, озброєння, військової техніки в умовах воєнного стану за завищеними цінами, нічим не обґрунтована витрата бюджетних коштів, призначених для оборони держави, авансування сумнівних операцій, які призвели до прямих збитків через неотримання військового майна ( зброї, техніки, бойових припасів), що не могли завідомо поставити контрагенти, яким такі кошти перераховані з оборонного бюджету,– чи не містять такі діяння ознак державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах відсічі збройній агресії? Поставлене питання має не стільки теоретичне значення, скільки практичне – усі можливості держави, особливо фінансові та економічні, визначені сили і засоби в умовах воєнного стану мають бути спрямованими на відсіч агресії, на посилення обороноздатності держави, на захист національних інтересів від загроз воєнного характеру. Службові особи, які вчиняють корупційні діяння усупереч визначеній законодавством меті щодо забезпечення обороноздатності держави, окрім суб’єктивних ознак складу корупційного кримінального правопорушення, цілком усвідомлюють характер діянь на шкоду обороноздатності держави, передбачають настання відповідних шкідливих наслідків і бажають або ж свідомо припускають їх настання. Отже існують достатні підстави у кожному випадку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, що спричинили шкоду обороноздатності держави, насамперед в умовах воєнного стану, відсічі збройній агресії проти України, вирішувати питання кримінальної відповідальності службових осіб за державну зраду поряд з кримінальною відповідальністю за вчинене корупційне кримінальне правопорушення. Вказане питання протидії корупційним правопорушенням стосується не стільки законодавчої влади, скільки діяльності правоохоронної системи, державного обвинувачення, здійснення правосуддя, усієї системи правового забезпечення національної безпеки загалом та воєнної безпеки зокрема. Петро Ясен