Внутрішньодержавна імплементація Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 р.: досвід України
Масова нікотинова залежність - покарання сучасного світу. 2020 рік здивув та налякав увесь світ низкою не найприємніших подій. Світ почав змінюватись…Саме усвідомлення фундаментальної цінності здоров’я та прагнення зберегти своє життя відобразилися і на трансформації ринку тютюнових виробів. Активна боротьба з курінням ведеться у всіх розвинених країнах світу.«Очолює» цю роботу ВООЗ-Всесвітня організація охорони здоров'я. Головний документ, в якому закладені основні принципи протидії згубній звичці, – Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. Конвенція була прийнята в травні 2003 року, і до неї вже встигли приєднатися 168 країн. 27 лютого 2005 року документ набув чинності і став обов'язковим для держав, які його підписали.
ВООЗ розроблено шість найбільш ефективних стратегій-MPOWER, які повинні допомогти країнам у боротьбі з тютюновою епідемією.
Перша – Monitoring-моніторинг споживання тютюну та профілактики.
Protecting – захист людей від впливу тютюнового диму.
Ще одна стратегія – Offering-пропозиція допомоги з метою припинення вживання тютюну. Поки комплексні служби, що займаються лікуванням тютюнової залежності, доступні лише для 5% світового населення.
Інша стратегія – Warning – попередження про небезпеки, пов'язані з тютюном. До подібних методів можна віднести графічні зображення на пачках сигарет (сьогодні нанесення графічних попереджень є обов'язковим тільки в 42 країнах).
Серед своїх стратегій ВООЗ також виділяє введення заборон на рекламу, стимулювання продажу і спонсорство тютюнових виробів (Enforcing) і підвищення податків на тютюнові вироби (Raising).
Цікаво, наскільки ефективні дані механізми? Вважається, введення заборони куріння на робочих місцях дозволяє скоротити споживання тютюну в середньому на 29% серед співробітників. А збільшення податків, згідно з даними експертів ВООЗ, на тютюнові вироби на 10% зазвичай призводить до зниження споживання тютюну на 4% в країнах з високим рівнем доходу і приблизно на 8% – в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.
Зростання цін на тютюнові вироби також стає відмінним стимулом кинути палити. 70-відсоткове подорожчання сигарет може скоротити число смертельних випадків, пов'язаних з тютюном не менше ніж на чверть. А всебічна заборона всіх видів реклами, стимулювання продажу та спонсорства здатна зменшити споживання тютюну, в середньому, приблизно на 7%, а в деяких країнах – аж до 16%.
Крім основних стратегій, запропонованих ВООЗ, багато країн мають і власний багатий досвід боротьби з тютюнопалінням. Серед найбільш ефективних заходів варто виділити збільшення акцизів на тютюнову продукцію, повну заборону куріння в закритих приміщеннях, а також повну заборону тютюнової реклами, просування і спонсорства.
Так, Ірландія в березні 2004 року першою в світі ввела загальну заборону на куріння в закритих приміщеннях, де працюють люди, а заодно і в громадських місцях, у тому числі в ресторанах, пабах і кафе. Курити дозволено в спеціально відведених місцях в готелях, на вулицях, у в'язницях, інтернатах і психіатричних клініках. Порушили заборону доведеться розщедритися рівно на €3000.
У США з 2010 року в більш ніж половині штатів прийняті закони, що істотно обмежують куріння в громадських місцях. У Нью-Йорку знаменита Таймс-сквер оголошена повністю некурящою зоною, але найжорсткіше до курців відносяться в Каліфорнії. Там не можна курити ні на одному з місцевих пляжів, не кажучи вже про інші місця. Тому, хто запалив в машині в присутності дитини молодше восьми років в штаті Іллінойс і зовсім загрожує рік за гратами.
В Австралії з жовтня 2007 року також введено повну заборону на куріння в громадських місцях, в закритих приміщеннях, пивних і ресторанах. З 2012 року законодавці планують зобов'язати тютюнові компанії продавати всі сигарети в однакових стандартних пачках без логотипу виробника.
У Великобританії заборона на куріння діє по-різному. Так, в самій Англії куріння на вокзалі залишиться безкарним, в Шотландії покладено штраф на £50. А ось курити на футбольних стадіонах заборонено повсюдно.
У багатьох містах Японії стали з'являтися цілі вулиці, де не можна курити. Там же, де цієї заборони поки немає, людина зобов'язана донести свій недопалок до спеціальної плювальниці для курців. Кинув недопалок на тротуар чекає штраф – 1000 ієн. У зв'язку з цим в Країні висхідного сонця популярні кишенькові попільнички.
Від хвороб, пов'язаних з тютюнопалінням, щорічно помирають 4-5 мільйонів чоловік (всього в ХХ ст., за даними ВООЗ, від тютюну загинуло понад 100 млн чоловік). До 2030 р. ця цифра може збільшитися до 10 млн., причому найбільш висока смертність прогнозується в країнах, що розвиваються [Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – С. 128 (ст. 861)].
Другою обставиною, що обумовлює необхідність міжнародного співробітництва в боротьбі з тютюнопалінням, є той негативний вплив, який завдає куріння системі охорони здоров'я. Величезні людські та фінансові ресурси йдуть на лікування захворювань, пов'язаних з курінням.
Вся міжнародна спільнота визнала, що тютюнова епідемія - це одна з найсерйозніших завдань охорони здоров’я, які стоять перед Європейським регіоном ВООЗ, для вирішення якої потрібні спільні дії.
Ці обставини і послужили причиною прийняття Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 р. (РКБТ ВООЗ) – першого в історії міжнародного договору, прийнятого під егідою Всесвітньої організації охорони здоров'я. Конвенція була прийнята ВООЗ 21 травня 2003 р. і набула чинності 27 лютого 2005 р. Незважаючи на нетривалий термін після прийняття, учасниками Конвенції 2003 р. є 174 країни [Красовський К.С., Андреєва Т.І., Скіпальский А.П. На що спрямовувати політику контролю над тютюном в Україні [Електронний ресурс] / Європейський інформаційно-дослідницький центр. – 2017. – Режим доступу: euinfocenter.rada.gov.ua].
Але на цьому не зупинилися, адже відбулося створення в рамках більш великої глобальної структури європейського форуму для регулярного проведення міжнародного діалогу щодо конкретних технічних аспектів проти тютюнової діяльності, таким, наприклад, як гармонізація податків і боротьба з контрабандою та транскордонною рекламою тютюнових виробів.
Основні положення та принципи конвенції повинні знайти належне
відображення в національних планах дій, стратегій та національних документах.
Міжнародне співробітництво необхідно посилити, що буде сприяти підвищенню ефективної антитютюнової діяльності. Це не тільки допоможе сформувати шанобливе ставлення до цінності життя, захисту від згубних наслідків вживання тютюну і пасивного куріння, а буде сприяти на забезпечення права громадян на навколишнє середовище без тютюнового диму.
Україна також знаходиться від впливом глобальної тютюнової залежності. В рамках боротьби з курінням вже давно здійснюються спроби реалізації багатьох програм. Україна підписала Конвенцію 29 червня 2004 р., а 15 березня 2006 р. Верховною Радою України Конвенція була ратифікована. Рамкова конвенція ВООЗ з боротьби проти тютюну набула чинності для України 4 вересня 2006 р. делегація України брала участь у конференціях сторін РКБТ ВООЗ: у першій (Женева, Лютий 2006 р.) в якості спостерігача, а в другій (Бангкок, липень 2007 р.) як повноправний учасник. Україна є членом 2 робочих груп Конференції Сторін РКБТ з вироблення рекомендацій щодо здійснення положень статей 9, 10 і 11 РКБТ [Рамкова конвенція ВООЗ із
боротьби проти тютюну // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – С. 128 (ст. 861)].
В Україні близько 10 млн. курців (кожен другий чоловік і кожна п'ята жінка). Рівень куріння серед дорослого населення України на початку 2019 р. показував загальну тенденцію до зростання поширення, особливо серед жінок. Число жінок, що палять зросла з 5% до 20%. Показники поширення куріння серед чоловіків стабілізувалися на найвищому рівні (67% на 2005 р.) в Європейському регіоні ВООЗ. Курять 30% юнаків і дівчат у віці 13-15 років. За цим показником, Україна посідає друге місце у світі після Чилі [Тютюновий ринок в Україні [Електронний ресурс]. – 2017. – Pежим доступу: http://imperial-tobacco. com.ua/tobacco/market/].
РКБТ ВООЗ відноситься до рамкових конвенцій. Згідно зі ст. 3, метою Конвенції є «забезпечення відповідних рамок для заходів боротьби проти тютюну, що підлягають здійсненню Сторонами на національному, регіональному та міжнародному рівнях». Рамковий характер носить формулювання ч.2 ст. 6: «кожна сторона повинна враховувати свої національні цілі в галузі охорони здоров'я, що стосуються боротьби проти тютюну, і у відповідних випадках вводити і зберігати заходи, які можуть включати...».
Рамкові Конвенції містять, як правило, бланкетні норми, які вказують на загальні напрямки дій держави, але не містять приписів приймати будь-які конкретні норми правового регулювання.
Імплементація положень РКБТ ВООЗ в Україні базується переважно на Законах України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Сферу контролю над тютюном в Україні тим чи іншим чином регулюють й інші законодавчі акти: закони України «Про рекламу», «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби», «Про захист суспільної моралі», Митний кодекс України, Кодекс України Про адміністративні правопорушення та ін. [Тютюновий ринок в Україні [Електронний ресурс]. – 2017. – Pежим доступу: http://imperial-tobacco. com.ua/tobacco/market/].
В нашій державі стратегії боротьби проти тютюну все ще не займають належного місця в політичному порядку і є недостатньо стійкими та всеосяжними. Досвід, накопичений європейськими країнами, надає нам можливість згрупувати стратегії боротьби з урахуванням їх всебічності та участі різних галузей, їх стійкості та прогресивності, тривалості та впливу на показники поширення куріння.
Охорона здоров’я - це один з наших найважливіших пріоритетів та має величезне значення для кожного з нас.
Орлова В., юристка
