Орган опіки та піклування є належним позивачем у справах про захист права на житло дітей, позбавлених батьківського піклування - ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 214/65/20 зробив правовий висновок про те, що орган опіки та піклування може пред’являти позов про оспорювання правочину (ресцисорний позов), на підставі якого відчужено квартиру, право на користування якою було збережено за дітьми, позбавленими батьківського піклування, якщо такий правочин порушує права дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування.

У такому разі дитина-сирота та/або дитина, позбавлена батьківського піклування, є заінтересованою особою.

КЦС ВС вказав, що ініціаторами (позивачами) звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним є насамперед сторона (сторони) цього правочину, хоча можуть бути будь-які інші заінтересовані особи.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

При цьому потрібно враховувати, що під особами, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦК України, розуміються тільки фізичні та юридичні особи.

До заінтересованих осіб у розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України належать і малолітні, неповнолітні чи непрацездатні діти сторони (сторін) правочину. Орган опіки та піклування, з урахуванням змісту ст. 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», може пред’являти позов про оспорювання правочину (ресцисорний позов), якщо він порушує права дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. У такому разі дитина-сирота та/або дитина, позбавлена батьківського піклування, є заінтересованою особою в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України.

З повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.