Пред'явлення для впізнання речі за фотокартками за умови дотримання загальних процесуальних правил впізнання не зумовлює визнання такого доказу недопустимим - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №642/4601/20 сформулював правову позицію про допустимість отриманого доказу під час пред'явлення для впізнання речі за фотокартками.

ККС ВС залишив у цій справі рішення судів попередніх інстанцій у силі, а касаційну скаргу сторони захисту - без задоволення та, зокрема, вказав, що ст. 229 КПК урегульовано порядок пред’явлення речей для впізнання.

При цьому, вказаним положенням хоча й не передбачена можливість проведення впізнання речі за її фотознімками, проте закон не містить й прямої заборони для цього. Потреба у проведенні такого впізнання може бути зумовлена відсутністю самої речі на час проведення цієї слідчої (розшукової) дії, але важливістю для розслідування отриманих у ході її проведення результатів.

За умови дотримання загальних процесуальних правил пред’явлення речі для впізнання, її впізнання за фотокартками не зумовлює визнання такого доказу недопустимим.

Як убачається з матеріалів провадження, вказану слідчу дію проведено з дотриманням вимог ст. 229 КПК. Перед пред’явленням речі для впізнання слідчий з’ясував у підозрюваного чи може він її впізнати, речі було пред’явлено в числі інших однорідних речей у кількості не менше трьох, про що складено відповідний протокол.

Як убачається зі змісту вказаного протоколу підозрюваному було роз’ясненоположення ст. 63 Конституції України, ст. ст. 18, 20, 42 КПК. Слідчу дію було проведено за участі захисника. Підозрюваний та захисник були ознайомлені зі змістом відповідного протоколу про що свідчать їхні підписи, зауважень та доповнень від них не надходило.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.