Щодо правової підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №597/1239/24 сформулював правову позицію щодо правової підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки, зокрема, про визначення особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, про обставини, які свідчать про щире каяття, про умову добровільного відшкодування шкоди.

ККС ВС у цій справі залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, відмовив у задоволенні касаційної скарги представника потерпілого - Головного управління Національної поліції та вказав, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).

Так, особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, що раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, яке вже втратило правове значення.

Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним кримінального правопорушення, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Суд першої інстанції під час розгляду у цій справі клопотання захисника про застосування положення ст. 47 КК, до якого долучено протокол зборів трудового колективу комунальної установи щодо погодження трудового колективу взяти на поруки особу , дослідив надані сторонами докази й матеріали кримінального провадження та зважив на те, що обвинувачений:

- вперше притягується до кримінальної відповідальності;

- вчинив кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 270 КК), яке є нетяжким;

- активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення;

- позитивно характеризується за місцем роботи;

- повністю відшкодував заподіяну шкоду двом потерпілим і частково - потерпілому ГУНП в Тернопільській області.

При цьому місцевий суд взяв до уваги й те, що Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП визначено залишкову вартість автомобіля «ВАЗ 21074» в сумі 5 225 грн (початкова - 46 850 грн), яку особа відшкодував на суму 5 225 грн.

Ураховуючи вищезазначене, суд першої інстанції встановив доведеним факт щирого каяття обвинуваченого, його намагання відшкодувати завдані злочином збитки та бажання виправити наслідки вчиненого, та дійшов висновку про те, що особа підлягає звільненню на підставі ст. 47 КК від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК, у зв`язку з передачею на поруки трудовому колективу, а кримінальне провадження стосовно нього - закриттю.

ККС ВС дійшов висновку, що суд першої інстанції встановив усі передбачені ст. 47 КК умови виникнення правової підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки. Рішення суду першої інстанції в цій частині вцілому відповідає вимогам ст. 370 КПК, є достатньо вмотивованим.

Під час апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-413 КПК, належним чином перевірив доводи апеляційної скарги представника потерпілого ГУНП , які за своїм змістом є аналогічними до доводів, викладених у її касаційній скарзі, проаналізував їх, дав на них вичерпні відповіді, навівши в ухвалі відповідне обґрунтування.

З пвоним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.