Свідоцтво про право на спадщину підтверджує прийняття спадщини та є підставою для заміни спадкоємцем стягувача у виконавчому провадженні – КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №2-460/2007 сформулював правову позицію щодо свідоцтва про право на спадщину як підставу заміни спадкоємцем стягувача у виконавчому провадженні.

КЦС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції та вказав, що згідно із частиною першою статті 1296 ЦК України (у редакції як на дату відкриття спадщини, так і на дату перегляду справи Верховним Судом) спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого особа є спадкоємцем частини спадкового майна після смерті спадкодавця.

Суди помилково вдалися до оцінки положень статей 1268, 1269 ЦК України, залишивши без уваги, що свідоцтво про право на спадщину підтверджує прийняття спадщини.

Помилково пославшись на те, що особа не довів обставину прийняття спадщини після смерті матері, яка була стягувачем у виконавчому провадженні, суди не розглянули його заяву по суті, що є підставою скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.